Країни СНД мають об’єднатися проти ідеології фашизму, – Литвин

Країни СНД повинні об’єднатися з приводу протидії ідеології фашизму. Про це заявив голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу у Санкт-Петербурзі, виступаючи перед учасниками Міжнародної парламентської конференції, присвяченої 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Народної партії.

"І ми, країни і народи, які понесли тяжкі, жахливі втрати, змушені сьогодні, в 65-ту річницю святкування Перемоги, думати про модельний закон для країн Співдружності з приводу протидії ідеології фашизму", - заявив Голова Верховної Ради України.

За словами В. Литвина, існує чимало критеріїв для визначення ваги і місця тієї чи іншої події, яка набуває характеру історичної, а особливо, якщо береться світовий контекст чи вплив на історичний процес. При цьому В.Литвин зауважив, що ці критерії недостатні для оцінки Великої Вітчизняної війни як важливої і значимої події, яка виходить за межі 20-го століття.

"Можна говорити, що це була боротьба за ринки, змагання суспільно-політичних систем, що це була імперська маячня окремих діячів, які взяли на себе право визначати долю світу, - зазначив керівник українського парламенту. - Водночас, ми повинні акцентовано говорити про те, що вперше в ті роки світ зіштовхнувся з ідеологічними концептами, які набули державного рангу і були пронизані сатанинською, антигуманістичною спрямованістю, з крайніми різновидами фізіологічного расизму, що сакралізувало вбивство не кількох людей, а цілих спільнот і народів. І про це особливо потрібно говорити зараз, оскільки життя приглушило ці зловісні доктрини".

Період війни, за його словами, був періодом, який продемонстрував не лише економічний егоїзм, що характерно для вирішення політики насильницьким шляхом. "Цей егоїзм трансформувався в презумпцію виключності окремих держав, їхнє монопольне право на людські, матеріальні і сировинні ресурси тих країн, які були обрані жертвами. Слов`янські народи очікувала сепарація і сегрегація за расовими ознаками і перетворення їх у безправних рабів, - сказав В.Литвин, - особливо підкреслю, Гітлера і його верхівку найбільше цікавила Україна з її можливостями і багатствами".

Керівник українського парламенту зауважив, що під час війни відбулася спроба "знищити духовну субстанцію основи національної і соціальної самоідентифікації наших народів, це було розчищення життєвого простору для "чистокровних арійців", коли трудовим міграціям були піддані мільйони людей". З українського соціуму, підкреслив В.Литвин, було виведено найбільш продуктивну і активну частину населення - 2,4 млн людей були заслані в рабство, "а сьогодні дехто намагається спростовувати очевидне: геноцид стосовно багатьох народів".

"Думаю, відповідь на це питання універсальна і знаходиться в документах ООН, які ототожнюють геноцид з окупаційною фашистською практикою", - сказав він.

В.Литвин застеріг від небезпеки "свідомого чи несвідомого відстоювання" вченими-істориками "попередньо сформульованого соціального замовлення" в оцінці подій Великої Вітчизняної війни. "З урахуванням цього вчені повинні вести полеміку з приводу місця і ролі радянського народу, народів радянських республік у війні і говорити про причетність народів до перемоги над фашизмом, - зазначив він. – Головне, повинен бути висновок, що це наша спільна Перемога. Якби не було такого суспільства, то важко було б говорити про цю Перемогу".

В.Литвин також зауважив, що наслідки війни для України оцінювалися по-різному, і досі невідомо, скільки наша країна втратила в роки війни. "Називаються цифри від 7 до 10 млн, а за оцінками демографів, втрати становлять 12-13 млн. Це жертви, які Україна поклала на вівтар Перемоги", - сказав він.

Голова Верховної Ради України наголосив, що в Україні більшість людей відчувають свою причетність до цього свята. "День Перемоги був, є і залишиться в нашій історії назавжди. Але питаннями вивчення сторінок війни повинні займатися історики, а не політики", - заявив він.

"Світ було врятовано, і перемога мала колосальне значення для подальшого розвитку світу, всі інші дискусії несли і несуть ідеологічне навантаження", - підсумував В.Литвин.

Нагадаємо, В.Литвин 6-8 квітня перебуває з візитом у Санкт-Петербурзі (Російська Федерація), де бере участь у заходах Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД (МПА СНД).

До складу української парламентської делегації входять народні депутати України: С.Гриневецький (фракція Блоку Литвина), К.Самойлик (фракція КПУ), О.Логвиненко (фракція БЮТ).