Кузьмінський: від року до електроніки

Легенда львівського панк-року зараз живе в Москві разом із молодою дружиною Настею. Подолавши залежність від наркотиків, Сергій втратив контакт із людьми. Щоб не марнувати часу, зайнявся комп’ютерними технологіями в музиці.

Зараз живе так, як йому добре, і там, де йому добре.

Сергій Кузьмінський, більш відомий як Кузя, лідер гурту «Брати Гадюкіни», він же DJ Qzzaargh і DJ Pubert. Народився і виріс у Львові, вчився у 52-й школі. Потім була панківська молодість, пошук станів зміненої свідомості... Про цей період зараз згадує як про щось суцільне і сіре. Пройшов через два з половиною роки позбавлення волі, об'їздив стопом значну частину совка. Так що «стьоб» Гадюкіних мав за плечима багатенький досвід.

Гурт утворився влітку 1988 року в результаті чергової трансформації кількох львівських рок-груп. Шоу-фолк-панк-реґґі-стьоб-рок тоді заграли: Сергій «Кузя» Кузьмінський (вокал, клавішні, пісні); Олександр «Шуля» Ємець (сакс); Андрій Партика (гітара); Михайло Лундін (барабани); Олександр Гамбург (бас, вокал).

На московському фестивалі «Сирок-89» веселі пісеньки на лемківському діалекті викликали овації залу, на відміну від російськомовної панк-програми, яку сприйняли досить холодно. В травні 1989-го Гадюкіни записують свій перший альбом «Всьо чотко!» Потім був фестиваль «Червона рута» і зайняте друге місце. В грудні Алла Пугачова запросила «Братів» на шоу «Різдвяні зустрічі». Влітку того ж року покинув гурт «Шуля». Замінили його клавішником Ігорем «Ковбасиком» Мельничуком (екс-«Рокіровка», «КооП», «ДВР»). У новому складі в Москві заново переписується альбом «Всьо чотко!» В грудні 1991 року відбулася презентація нового альбому «Ми хлопці з Бандерштату». У вересні «Брати Гадюкіни» провели рок-акцію: концерт-марафон «Не проп'ємо Україну» і на півтора року замовкнули.

На початку 1994-го «Брати Гадюкіни» знову зібралися і записали кілька пісень, правда без Кузьмінського, який саме лікувався в Бельгії від наркотичної залежності. Але в липні гурт вже у повному складі представив фрагменти нової програми «Було не любити».

В 1995 Сергій (вже як DJ Pubert) почав приїздити до Києва, щоб просто пограти у клубах. Всупереч поширеній думці, ді-джеєм Кузя став не після, а ще до «Братів Гадюкіних». Все почалося на початку 80-х: музикант страшенно любив, щоб люди відпочивали під його улюблену музику. У Львові він грав на дискотеках: і в танцювально-молодіжному комплексі «Романтик», і в Клубі творчої молоді. На будь-якій п'янці-гулянці, де була хоч якась апаратура, Кузя крутив музику.

Щодо захоплення електронікою, то воно почалося після того, як Сергій у восьмому класі пішов на концерт Чеслава Немена. А ще у нього був друг з паралельного класу, інтер'єр кімнати якого складався з внутрішностей синтезатора, клавіатурою для якого служило розібране піаніно. Трохи пізніше Сергій захопився творчістю гуртів Pink Floyd, Tangerine Dream тощо. А згодом у нього з'явився синтезатор Minimoog. «Чаклуючи» на ньому, він записував свої композиції на чотирьохканальний магнітофон «РОСТОВ».

В Бельгії Сергій захопився абсолютно новим тоді музичним стилем гоа-трансом. Звідти привіз кілька сумок платівок. Саме в той період під час одного з виступів Кузя вирішив остаточно «зав'язати» з рок-н-ролом. Вже понад 10 років Кузьмінський активно просуває психоделічну культуру в Москві та Києві.

Хоча Гадюкіни ще кілька разів нагадували про себе. Але це відбувалося не з ініціативи Кузьмінського. Так, навесні 2000-го виходить їхній альбом «НА! ЖИВО» з концертними записами 94-95 рр. В січні 2006 група зібрала аншлаг в столичному Палаці спорту. Майже всі відгуки про виступ були в одному руслі: «відмінний концерт, за десять років хлопці ні на краплю «не здали»...

Сергій Кузьмінський часто повторює, що «Інтернет - це наше все!», що з'явилася нова потужна субкультура. Саме через інтернет-чат він познайомився зі своєю дружиною. Тоді Настя вчилася в інституті в Москві. Сергій вирішив, що не варто змінювати її життєвих планів і сам переїхав до російської столиці, де одразу ж став «резидентом» Good Food-Sun Trance - найуспішнішого на той час промогурту, що спеціалізується на стилі «психо-транс». В одному з інтерв'ю каже, що якимось дивом в Москві йому вдається займатися улюбленими справами і не просто виживати, а жити, ні в чому собі не відмовляючи, тоді як в Україні не виходить. А Львів взагалі вважає мертвим...

Що тут скажеш, ді-джейська культура у Львові не те що шкутильгає, вона практично відсутня. Публіку можуть іноді потішити Юрій Шаріфов та такі міжнародні проекти, як «СВІЖЕ» і «Деталі Звуку». Цього року фестиваль експериментальної електронної музики планується і в межах Тижня актуального мистецтва. Але щоб публіка розвивалася, такі вечірки мали би відбуватися, як мінімум, щотижня. От і доводиться меломанам їхати туди, де цього не бракує. «В файному місті Тернопіль», наприклад, досить часто відбуваються експериментальні електронні ді-джейські вечірки.

Але повернемося до Сергія Кузьмінського. Цього року вийшов альбом DJ Pubertа Melange Ceremony & Gutsul Chant електронного проекту Geidi Prime Orchestra. Музикант вважає це заслугою його прекрасної половини. Каже, що Настя працювала у поті чола, а він сидів і писав музику. Крім того, коли Сергію не платили грошей, дружина займалася їх вибиванням.

Загалом відгуки про Кузьмінського знаходяться на двох полюсах: від кардинально негативних до беззаперечного захоплення його творчістю. Амбівалентність у сприйнятті публіки - хороший знак. Треба віддати належне музикантові і за щирість. Його висловлювання іронічні, часто самоіронічні, цинічні, без самоцензури і прикрас. Але відверті. Залишивши своїм фанатам старі альбоми, живе собі людина в своє задоволення і разом з тим бере активну участь у сучасному музичному дискурсі.

Фото зі сайту forum.te.ua