Львів може розвиватися через сферу послуг, – Наталія Ізосімова

– Найбільшу стурбованість викликає ефективність ринку праці. Львів неефективно використовує свої кваліфіковані кадри, відбувається відчутна «втеча мізків».

Фонд «Ефективне Управління» у співпраці з Давоським Форумом проаналізував конкурентоспроможність України та 12 її регіонів, серед яких є Львівщина. Наступним етапом цієї роботи буде створення експертами світового рівня Стратегії економічного розвитку одного з регіонів чи міст. Щоб обрати його, фонд проводить у регіонах круглі столи.

Про підсумки круглого столу та шанси Львова читайте в інтерв'ю ZAXID.NET із директоркою Фонду «Ефективне Управління» Наталією Ізосімовою.

- Розкажіть, будь ласка, про фонд та мету його діяльності.

- Головною місією фонду, його філософією, є максимально сприяти економічному зростанню України. Ми переконані, що економічне зростання країни є єдиним надійним і коротким шляхом до покращення добробуту кожного її громадянина.

Фонд «Ефективне Управління» був створений у 2007 році, на приватні гроші пана Ріната Ахмєтова. Він виділив фінансування у розмірі 50 млн. дол. на п'ять років, і задекларував, що не втручатиметься у його діяльність. Тобто фонд є незалежним. Під час створення фонду ми розуміли, що з цього приводу може бути певний скепсис, тому необхідно було забезпечити гарантії незалежності у діяльності фонду.

Для цього ми використовуємо два механізми. По-перше, завдяки такому щедрому фінансуванню ми залучаємо в Україну успішний міжнародний досвід, щоб інтегрувати його з найкращою вітчизняною практикою вже на українському ґрунті. В результаті ми прагнемо отримати якийсь конкретний прагматичний продукт, щоб реалізувати його в Україні. Тобто перший інструмент - залучення до реалізації проектів незалежних експертів з бездоганною світовою репутацією.

Друге, і можливо навіть важливіше, - грошима фонду управляє Міжнародна Консультативна Рада, вищий орган фонду. До неї входять значні світові фігури, які несуть з одного боку важливий для України досвід (політичний, географічний, реформаторський, економічний), а з іншого боку - завдяки своїй репутації, є гарантами нашої незалежності.

- Хто входить до Міжнародної Консультативної Ради?

- Сьогодні це вісім осіб, скоро запросимо ще двох, але поки що не хочу казати кого саме. Головою Консультативної Ради є Кім Кемпбелл, яка була прем'єр-міністром Канади. До Ради входить Джорджі Шурані, який двічі був директором Національного Банку Угорщини, він несе з собою, з одного боку, східноєвропейський досвід, все-таки у нас співставні економіки, а з іншого - дуже глибокі знання фіскальної, монетарної політики. Також Педро Крус, який був головою Конституційного Суду Іспанії в перехідний для цієї країни період, Франсез Кернкросс, яка зараз є ректором Екстерського коледжу, а до цього двадцять років пропрацювала у виданні «The Economist».

- Які проекти уже реалізовані?

- Є два проекти, і вже завершено їх перші етапи.

Перший проект - це Концепція економічного розвитку України у середньо терміновій перспективі. Що це за документ? Яка його природа? Які надії ми покладаємо на нього?

Це комплексний підхід до економічної реформи в країні. У проекті закладено двадцять три напрямки реформ, які логічно між собою пов'язані.

Зрозуміло, що в Україні подібними питаннями вже займалося багато інших інституцій.

Ми спілкувалися із ними усіма, користувалися їхніми матеріалами, і вважаємо, що змогли синтезувати усе найкраще з їх напрацювань. Цим даним ми надали системність, комплексність, практичність і вивели на новий якісний рівень бачення економічної реформи в Україні.

Крім того, ми розділили Концепцію економічного розвитку України на три етапи реалізації реформ, а також дуже чітко, як нам видається, прописали цілі Концепції. 9 квітня Фонд презентував Концепцію публічно. Цей продукт зустріли з великою повагою.

Другий наш продукт - дослідження конкурентоспроможності економіки України на загальнонаціональному та регіональному рівнях. Цей проект Фонд здійснював у партнерстві з Всесвітнім економічним форумом. Цього року, завдяки підтримці Фонду, окрім визначення глобального рейтингу серед 131 країни, Україна також отримала рейтинг конкурентоспроможності дванадцяти областей.

- Чи є зараз можливості і бажання у влади реалізовувати розроблену вами Концепцію економічного розвитку?

- Політична ситуація в країні не дає можливості надіятися, що буквально завтра з'явиться політична воля, щоб почати проводити таке комплексне економічне реформування. Тому ми вирішили ще раз проконсультуватися з експертами і виділити основоположні пріоритети, які можливо реалізувати. 14 травня Фонд організував круглий стіл з провідними економічними експертами України. Як наслідок, викристалізувалося сім пріоритетів. До кожного з них зараз розробляється детальний план реалізації.

- Які це пріоритети?

- Серед пріоритетів податкова реформа, реформа господарського законодавства, реформа сільського господарства, в основі якої - питання ринку землі, енергетика та інші.

- Як далі триватиме робота над цим проектом?

- Ми сподіваємося, що розроблена нами Концепція може бути використана будь-яким урядом України. Ми готові співпрацювати з виконавчою та законодавчою владою всіх рівнів і сприяти виробленню консенсусу у суспільстві про необхідність реалізації відповідних економічних реформ.

- Для чого фонд працював над рейтингом конкурентоспроможності регіонів України?

- Україна фігурує у глобальному рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього Економічного Форуму ще з 1997 року. Цього року Фонд посприяв, щоб ВЕФ також визначив конкурентоспроможність дванадцяти областей: Дніпропетровської, Закарпатської, Львівської, Сумської, Хмельницької, Донецької, Полтавської, Вінницької, Херсонської, Черкаської, міста Києва та Республіки Крим. Області обиралися з різних частин країни, з різною структурою економіки й культурними особливостями.

Це усього лише інформація, проте абсолютно нова і надзвичайно важлива, оскільки може стати підґрунтям для прийняття важливих економічних рішень.

Зараз співробітники фонду проходять навчання в Давоському Форумі, щоб потім ми могли своїми силами, за мінімальної підтримки Форуму, продовжувати цю роботу в Україні з року в рік. Так ми зможемо відстежувати динаміку економічного зростання в країні.

- Якою виявилася українська картина? Назвіть регіональних лідерів?

- За індексом глобальної конкурентоспроможності Україна посідає 73-є місце серед 131 країн. Україна не дотягує до Бразилії, однак обігнала новачків ЄС - Болгарію і Румунію. При цьому Україна перебуває посередині сукупного рейтингу країн СНД, і відстає від Росії, Казахстану і Узбекистану.

Україна перебуває у перехідній стадії розвитку економіки - між стадією, де економічне зростання залежить від основних факторів виробництва - кваліфікованої робочої сили і природних ресурсів, і стадією, де економічне зростання визначається ефективністю виробництва.

Щодо регіонального зрізу, то дослідження виявило доволі різний рівень конкурентоспроможності регіонів. Зокрема, для аналізу економічної ситуації в регіонах використовувались дванадцять складових. Серед них: рівень розвитку інфраструктури; фінансового ринку; ринку праці, товарів і послуг; макроекономічна стабільність; охорона здоров'я і освіта, як початкова, так і вища. Це досліджувалось з допомогою статистичних даних, а також у кожному регіоні було опитано п'ятдесят представників бізнесу.

Лідером за конкурентоспроможністю є Київ, його показник відповідає показнику Хорватії у глобальному рейтингу конкурентоспроможності. На другому місці - Дніпропетровська область, яка випереджує у глобальному рейтингу Кіпр. Високі оцінки отримали західні області: Закарпаття випереджує в економічному розвитку Туреччину, Хмельницька область - Бразилію, Львівська - на рівні Росії. Показник Донецької області відповідає середньому показнику по Україні, такий же рівень конкурентоспроможності і в Сумської області. Гірші показники Криму, Полтавської області, Вінницької, Херсонської і Черкаської областей. Рівень останньої дещо вищий ніж у Вірменії і не дотягує до рівня Боснії і Герцеговини.

- Які позиції Львівщини?

- Львівщина має низку конкурентних переваг. Про це говорить той факт, що за цілим рядом показників Львівська область оцінюється вище середнього показника для країни. Зокрема, займає перше місце в загальнонаціональному рейтингу за показником макроекономічної стабільності і друге місце щодо якості вищої освіти. Вищим середнього є інституційний розвиток регіону. Те ж саме стосується інноваційного потенціалу і рівня розвитку бізнесу.

Найбільше занепокоєння викликає ефективність ринку праці. Область неефективно використовує свої кваліфіковані кадри, відбувається набагато відчутніша, ніж в інших регіонах, «втеча мізків».

Найбільш проблематичним для ведення бізнесу, на думку лідерів бізнесу, Львівщині є корупція. Таких відповідей у Львівській області отримано 18,2% на противагу 12,5% по Україні.

- Але якщо у Львівщини такі високі позиції, чому вони не використовуються у повній мірі?

- Наша поїздка до Львова і дискусія організовані саме для того, щоб обговорити, а чому Львів не використовує свої конкурентні переваги, і що можна зробити, щоб виправити негативні чинники?

Насправді, Фонд планує здійснити проект з розробки стратегії економічного розвитку певного регіону чи міста терміном на 20-30 років. Нам дуже хочеться змоделювати успішний приклад, який можна буде мультиплікувати в інші регіони. Для цього проекту потрібно вибрати регіон, який має значний влив на розвиток економіки країни в цілому. Тому ми обрали шість із дванадцяти регіонів для таких зустрічей. Перед поїздкою до Львова уже відвідали Дніпропетровськ і Донецьк.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей проект.

- Фонд укладає контракт з виконавцем - консалтинговою компанією з високою репутацією і досвідом. Зараз саме ведуться такі переговори із декількома компаніями. Професійні консультанти цих компаній прибувають в конкретний регіон, працюють з місцевою владою, детально аналізують стан регіону, після чого розробляють стратегію його розвитку. Проте на основі стратегії дуже важко здійснювати сукупність послідовних конкретних дій. Тому одним із кінцевих продуктів регіонального проекту ми бачимо документ, який буде схожий на бізнес-план компаній. Тобто детальний план реалізації стратегії. Це те, що ми готові зробити для області чи міста. Потім ми готові допомогти цей план впроваджувати - правильно вибудувати усі організаційні процеси для того, щоб в майбутньому Фонд поступово скорочував свою присутність, а регіон продовжував працювати і завершив проект самостійно.

Звичайно, реалізація такого проекту передбачає дуже тісну командну роботу між фондом і місцевою владою. І зрозуміло, що одним із ключових критеріїв під час вибору регіону чи міста є саме готовність, політична воля і зацікавленість місцевої влади в такому реформуванні, адже це коштує великих грошей, зусилля витрачатимуться великі, ресурси також.

- Які у Вас враження від дискусії у Львові? Чи збіглися Ваші очікування із побаченим, почутим?

- Я дещо побоювалася скепсису, оскільки у Львівській області вже здійснювалося дуже багато міжнародних та вітчизняних проектів, орієнтованих на розвиток регіону. Проте це не підтвердилося. У мене дуже позитивне враження від дискусії у Львові. Вона була дуже конструктивною, дуже конкретною, і водночас дуже патріотичною. Усі люди, що сиділи за круглим столом - це істинні громадяни свого міста і краю, вони щиро за нього переживають і хочуть, щоб тут все було добре.

Мене дуже порадувало те, що складність і обширність інформації, на основі якої мала проходити дискусія, не стала жодною перепоною для учасників круглого столу. Усі зрозуміли суть, оцінили її, і зуміли інтегрувати дані дослідження в конструктивну розмову. Це те, до чого ми прагнули, і це був дуже хороший перший крок на шляху до розуміння.

- Як пройшли круглі столи в Дніпропетровську і Донецьку?

- У Дніпропетровську зібралося близько сімдесяти представників місцевої еліти: науковці, представники бізнесу, освіти, влади. Всі вони проявили велику зацікавленість до результатів дослідження. А в процесі дискусії навіть окреслили нові шляхи розвитку області.

У Донецьку круглий стіл відбувся трохи по-іншому. Учасники були дещо здивовані сьомою позицією Донецької області, оскільки Донбас завжди вважався провідною індустріальною областю. Тому однією з ключових ідей, озвучених в ході дискусії, стало вироблення нових параметрів життя регіону та створення сприятливих умов для ведення бізнесу. Дуже багато людей висловлювалося щодо необхідності формування нової еліти і щодо важливості реформування в освітній галузі.

- Якщо б Львів став обранцем проекту, які напрямки можна було б розвивати?

- Особливо враховуючи той чинник, що Львів прийматиме Євро-2012, у Львові було б дуже цікаво працювати.

Думаю, якщо б ми робили проект у Львові, то, напевне, концентрувалися б на сфері послуг. Мабуть, це був би туризм, причому багатоплановий, а також роздрібна торгівля. Ці галузі є потужними локомотивами економічного зростання. Вони сприяють розвитку інфраструктури - потрібно будувати готелі, дороги, розвивати сферу розваг. Але поки що це лише гіпотези.