Матеріалістичний Апокаліпсис

Робити римейки чи сиквели – невдячна справа, вони переважно виходять гіршими від оригіналу. Така ж доля спіткала й римейк кінострічки 1951 року «День, коли Земля зупинилася».

Сюжет оригіналу розповідає про інопланетянина Клату, який прибув на нашу планету з попередженням - якщо земляни не перестануть воювати між собою, то будуть знищені. Щоб переконати людей у правдивості своїх слів, він прихопив із собою велетенського робота, який нищить танки своїм потужним лазером. Звичайно ж, президент США не захотів балакати з нахабою, і тому Клату змушений втікати з лікарні, щоб краще вивчити ситуацію і вирішити, що ж робити з людством.

Благородна ідея авторів зрозуміла, адже фільм знімався одразу після Другої світової та під час гонки озброєнь. Деякі критики відносять «День, коли Земля зупинилася» до шедеврів наукової фантастики, чого не скажеш про версію 2008 року.

Сюжет залишився таким самим, хоча є деякі відмінності. Міжпланетна рада, щось на зразок нашого ООН, стурбована екологічною ситуацією на планеті Земля і висилає туди посланця Клату. Він дістає людське тіло, оскільки в них, на планетах, є просунуті органічні технології, і на своєму кулястому зорельоті традиційно дістається до сучасного Вавилону - Нью-Йорку. Прибулець хоче мирно поспілкуватися з людьми, але, як на зло, його підстрелили одразу біля літального апарату і, звичайно ж, за справу взялися спецслужби.

На допомогу Клату приходить мати-одиначка, астробіолог Хелен Бенсон (Дженіфер Конелі), яку викликали вивчати чужинця. Вона розуміє, що з гостями треба поводитись ввічливо, особливо тоді, коли вони мають суперздібності виводити з ладу чи керувати на відстані електроприладами. Прибулець легко втікає з військової бази, щоб докладніше вивчити ситуацію, він навіть зустрічається з інопланетним агентом, який прожив на землі довший час і починає розуміти, що людським порокам немає меж. Хелен весь час переконує Клату дати людям другий шанс, що вони колись зміняться, хоча сама вона у це слабо вірить. Але все-таки змінюються не тільки люди - в кінці фільму Клату перетворює лють на милість, але до того часу роботи встигають зжерти майже всю армію і знищити половину Сполучених Штатів. От така собі повчальна історія!

***

Коли я прийшов на ранковий сеанс «Дня», то побачив рекордну кількість людей, що ходять у кінотеатр о цій порі. Глядачі очікували тріумфальної реабілітації Кіану Рівза після «Константина» - і Кіану блискуче виконав свою роль! Тобто вчергове він зіграв самого себе - такого собі відчуженого, мовчазного дивака. Вийшов непоганий інопланетянин, який прагне зрозуміти людську психологію, і в кінці фільму в його очах з'являється щось на кшталт зрозуміння. Але, на жаль, це не могло врятувати невдалу постановку Скота Деріксона В силу тих чи інших обставин Дженіфер Конелі (Хелен) не змогла розкрити свій талант так, як вона це зробила в «Красивому розумі». Щодо інших акторів - нічого особливого сказати не можу.

Спецефекти фільму, після революційної «Матриці», виглядають дуже непереконливо і сухо. Велетенський робот-циклоп, який, напевно, був дуже крутим у 50-х минулого століття, сьогодні виглядає морально застарілим, а масштабними бойовими діями американських піхотинців, які, наче аборигени Південної Америки, борються проти просунутих конквістадорів-чужинців, нікого вже не здивуєш.  Навіть на фоні давно усіма забутого «Дня незалежності», новий «День» виглядає сіреньким і нудним.

Тут також варто згадати про певну кризу наукової фантастики в сучасному кінематографі. Після «Володаря каблучок» прийшла ера фентезі, а фантастика стала маргінальним жанром. Це підтверджується і кількістю, і якістю науково-фантастичних фільмів про інопланетян за останні декілька років: невдала «Місія на Марс», примітивний «Солярис» із Клуні, провальна «Війна світів», нудні «Файли Х». Після «Дня» можна констатувати, що коматоз триває, а дні «Зоряних війн» та «Одисеї 2015» пройшли, сподіваюся - не безповоротно.

***

«День, коли Земля зупинилася» нібито порушує важливі проблеми людської слабості і гріховності, які в кінці кінців провадять до смерті. Однак цей фільм весь час залишається матеріалістичною візією Апокаліпсису. Чому матеріалістичною, питаєте ви? Тому що в ній немає нічого духовного, хоча багато паралелей ведуть нас до Святого Письма: замість Христа на Землю потрапляє прибулець, який має силу керувати матерією, а також має владу вирішувати долю цілого людства; замість біблійної сарани злітаються міні-біороботи, які пожирають не тільки все живе, а й дерево і метал. Тут є і космічний ковчег, який рятує кожної тварі по парі, і, звичайно, верховна кара, але вона випадає людям не за їхнє аморальне життя (що є першочерговою проблемою), а за недбайливе ставлення до планети (не те щоб маловажливий, але другорядний чинник).

Колись Андрій Тарковський говорив, що мистецтво повинно викликати в людині душевний катарсис. Що ж до «Дня, коли Земля зупинилася», то це не мистецтво і навіть не прибутковий мегаблокбастер, це просто посередній фільм, про який завтра всі забудуть.

Жанр: наукова фантастика

Країна: США

Прем'єра фільму: 11 грудня 2008

В ролях: Кіану Рівз, Дженіфер Конелі

Режисер: Скот Деріксон

Динаміка - 3

Гра акторів - 3

Операторська робота - 3

Режисура, сценарій - 2

Дубляж            - 4

Подібні фільми: Контакт, Війна світів, День Незалежності

Остаточний діагноз: що круте для 50-х, то для 2000-х - смерть

Фото зі сайту www.utro.ua