«Ми впізнали своїх дітей»

Коли до дитячого будинку потрапляють рідні братики чи сестрички, то найбільший страх…не перед невідомістю. Найбільше лякає відпустити руку рідної людини, яка залишилася поруч.

Здебільшого рідних братів і сестер не розлучають, проте ймовірність усиновлення таких дітей невисока. Тож це справді чудо, коли батьки, побачивши фото дітей, із трепетом та відвагою кажуть: «Так! Це наші діти!».

Навіть якщо їх троє! Це історія Володимира і Надії Сироватків та їхньої непосидючої трійці хлопчаків.

Для перегляду лонгріду клікніть на зображення

Над проектом працювали: Мар’яна Романяк, Ірина Папірник, Софія Трощук