Методика у них не та

Мовне питання на українському телебаченні спровокувало конфлікт між урядовим Уповноваженим з питань державної мови та Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення. Так, під час моніторингу прайм-тайму секретаріат мовного омбудсмена виявив, що три загальнонаціональні телеканали — «Україна», «1+1» та «Інтер» — не дотримуються вимог обов’язкового обсягу мовлення українською мовою. Крім того, виявили, що дві третини усіх серіалів на провідних українських каналах демонструються російською мовою.

Своєю чергою, у Нацраді заявили, що після перевірки 27 каналів не виявили порушень мовного законодавства.

Варто зауважити, що розпал конфлікту припав саме на час, коли у політикумі та професійних колах обговорюється можливість відтермінувати набуття чинності окремих норм закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які передбачають обов’язкову трансляцію фільмів та іншого контенту на телебаченні виключно українською мовою. Така норма має почати діяти з 16 липня.

Реакція мовного омбудсмена

У розмові із ZAXID.NET урядовий Уповноважений з питань державної мови Тарас Кремінь заявив, що Нацрада використовує методологію обрахунку частки україномовного контенту на телебаченні, яка не відповідає чинному законодавству.

«Йдеться не тільки про наш закон [«Про забезпечення функціонування української мови як державної»], але й про закон «Про рекламу» та «Про телебачення та радіомовлення. Там розбіжність незначна — від 0,5% до 1%. Вона пов’язана із тим, що вони [Нацрада з питань телебачення та радіомовлення] у загальномовну квоту вони враховують зокрема й рекламу. Однак реклама не є кінопродуктом», — пояснив Кремінь.

За його словами, така ситуація виникла через те, що Нацрада проводить моніторинг за методологічними роз'ясненнями «Моніторинг ефіру телерадіокомпаній щодо дотримання встановлених законом квот» від лютого 2019 року, які суперечать законодавству, що набуло чинності у липні 2019 року. Крім того, така методологія навіть не була належно затверджена та зареєстрована Міністерством юстиції.

Мовний омбудсмен також додав, що для розв’язання цього питання запланована спільна нарада з Нацрадою.

«На нараді ми першочергово говоритимемо про те, що методологія повинна бути приведена у належність до чинного законодавства. Реклама не може вважатись кінопродуктом, ми ж це прекрасно розуміємо», — додав Тарас Кремінь.

Що показали моніторинги

Секретаріат урядового Уповноваженого з питань державної мови з 17 по 23 травня проводив моніторинг вечірнього ефіру (прайм-тайм з 18:00 до 22:00) чотирьох українських телеканалів: «ICTV», «1+1», «Інтер» та «Україна».

За результатами перевірки на телеканалі «Україна» тільки 55,8% програм та фільмів транслюються українською мовою, 24% неукраїнською, ще 20,2% ефіру припадають на рекламу. Таким чином частка передач та фільмів українською мовою від загального ефіру складає 69,9%.

На телеканалі «1+1» загальна тривалість передач та фільмів українською мовою – 54,8%, неукраїнською – 22,5%. Тривалість реклами – 22,7%. Загальна частка передач та фільмів українською мовою від загальної тривалості передач та/або фільмів складає 70,9%.

Крім того, у вечірньому мовленні телеканалу «Інтер» тривалість передач та фільмів українською мовою становить 57,8%, неукраїнською – 21,5%. Отже, частка україномовного контенту складає 72,9%.

Водночас на телеканалі «ICTV» частка україномовного продукту становить 63,7%, а неукраїномовного – 15,7%, ще 20,6% реклами. Тож частка передач та фільмів українською мовою складає 80,2%.

Також відомство протягом 1-7 червня промоніторило ефіри каналів «1+1», «Інтер», «Україна», «СТБ» та ICTV.

Цього разу моніторинг виявив, що із 43 серіалів лише 14 виготовлені, дубльовані або озвучені українською мовою, інші ж 29 – російською.

Так, наприклад, на телеканалах «Інтер» та «1+1» транслюється лише по одному телесеріалу українською мовою, а на «Україні» їх лише два.

Крім того, мовний омбудсмен звернувся до Нацради щодо порушення «Інтером» та «ICTV» норм законів «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про рекламу», які зобов’язують транслювати рекламу та анонси українською.

Своєю чергою, у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, після свого моніторингу, заявили, що всі 27 загальнонаціональних телеканалів дотримуються норми про не менше 75% української мови в ефірі.

«У нас є телевізійні канали, де частка мовлення українською мовою у відрізках з 7:00 до 18:00, з 18:00 до 22:00 становить 100%. Це такі телеканали, як «UA:Перший», «НЛО», «Індіго», «М1», «ХSport», «Рада», «Прямий», «UA:Культура», а також дитячі канали традиційно здійснюють своє мовлення виключно українською мовою – це «ПлюсПлюс», «Піксель TV» і «Zoom», — повідомила член Нацради Олена Ніцко.

Вона також додала, що до лідерів наблизилися телеканали «К2» - 99%, «5 канал» - 99%, «Еспресо» - 98%, «Мега» - 95%, «ТЕТ» - 99%. Також високі показники, які перевищують 90%, у телеканалів «СТБ», «Україна 24», «2+2». Наступними в умовному рейтингу телеканалів за обсягом української мови йдуть «Новий канал» – 89%, «ICTV» та «Ентер фільм» – 84%.

Найменшу частку української мови зафіксували на каналах «Інтер» та «К1» - 77%, «НТН» та «1+1» - 79%, «Україна» - 78%.

Реакція професійної спільноти

Сергій Костинський, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2015-2020), куратор напрямків нагляду за виконанням мовниками вимог медіазаконодавства, розбудови радіомовлення, розвитку телерадіомовлення на території АТО/ООС та на межі з Кримом вважає, що розбіжність у результатах пов’язана з тим, що офіс Уповноваженого здійснив аналіз ефірів, послуговуючись чинним законодавством, тоді як регулятор аналізує матеріали за інерцією, не враховуючи змін в законі..

«Очевидно, що офіс мовного омбудсмена обмежений у можливостях щодо моніторингу та аналізу ефірів телеканалів. Тільки Національна рада має необхідний штат, який професійно здійснює цю роботу, обладнання та програмне забезпечення. Різниця в даних є об'єктивною. Це – перше. Друге. Національна рада під час аналізу ефірів послуговується методологічними матеріалами, до розробки яких я маю відношення. Але цій методології вже п'ять років. Наскільки зрозумів, вона не оновлювалася весь цей час, хоча законодавство щодо державної мови змінювалося. Гадаю, це є ще одна причина», – вважає Костинський.

Він вважає, що офіс Уповноваженого та члени Національної ради мають створити робочу групу, яка оновить методологічні рекомендації. Це дозволить Національній раді вийти з режиму автопілоту й почати знову якісно контролювати медіапростір на предмет виконання мовних квот.

«Офісу Упровноваженого – шана і подяка за контроль роботи регулятора, сьогодні це є дійсно корисна практика, яка змушує державу захищати українську мову в телерадіоефірі», – наголошує він.

Своєю чергою, виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М'ясникова наголосила, що моніторинг контенту в медіа має відбуватись за певною методикою.

«За якою методикою відбувався моніторинг в Уповноваженого з питань державної мови, я не знаю, не знайшла цієї інформації. Національна рада має власну методику. Це не є регуляторний акт, який регламентує відносини з суб’єктом, його не реєстрували у міністерстві юстиції. Тобто це порядок, який визначає певні внутрішні процеси Національної ради», — сказала вона.

М'ясникова наголосила, що методика, яку використовує Нацрада, обговорювалась з учасниками ринку.

«Тож треба порівняти дві методики, за якими відбувались два моніторинги та зрозуміти, чому виникла відмінність у результатах. Насправді зараз я не розумію, як відбувався моніторинг Уповноваженого. Там же прикол в тому, що різні квоти діють в різний проміжок часу. Відповідно брати їх зі 100% ефіру неправильно. Брати окремо прайм-тайм некоректно. Є тижневі квоти, є денні квоти. Тож треба порахувати правильно», — додала М'ясникова.

За її словами, під час запланованої зустрічі омбудсмена та Нацради очікується насамперед узгодження методики.

«Хочемо почути, що в нашій методиці його не влаштовує і дійти до спільного рішення», — резюмувала М'ясникова.