На Львівщині дітей, які вакциновані від дифтерії, — лише половина. Втім, після спалахів хвороби, які були у Києві та Ужгороді, львів'яни почали частіше робити щеплення від цієї недуги.
Львів'янин Володимир Мисан — один із тих, хто ревакцинується у дорослому віці. Наприкінці жовтня він прийшов до поліклініки. Але процес вакцинації був не з легких.
«Вирішив робити вакцинацію через те, що почалася уся ця масова істерія, почали хворіти люди на дифтерію, а так як я робив останній раз, як і всі, у 16 років і про це особливо не задумувався, вирішили з дружиною зробити ревакцинацію. Коли ми приїхали — це була десь година десята ранку, було дуже багато людей. Людей було більше трьох десятків, напевне. Коли ми там десь постояли години півтори-дві, до нас вийшла медсестра, яка робить щеплення, і сказала, що залишилося 8 доз вакцини», — каже Володимир Мисан.
Вакцинуватися Володимиру з дружиною вдалося того ж дня, але ближче до вечора. Тепер, кажуть медики, черги перед кабінетом вакцинації трохи зменшилися. Тим не менш, охочих захистити себе від дифтерії все ще багато. Медики ж нагадують: перед щепленням огляд у сімейного лікаря є обов'язковим.
«З’ясовуємо, чи на сьогоднішній день немає у хворого високої температури. Маленька субфебрильна температура, катаральні явища не є протипоказами. При високій температурі не вакцинуємо не тому, що можуть бути побічні явища. А тому, що при високій температурі може інактивуватися вакцина і не буде вироблений імунітет», — пояснює сімейна лікарка Марта Луковська.
Наразі в області вакцинованих від дифтерії дітей — лише 55%. Серед дорослого населення ситуація краща: ревакцинованих є 70%. Але медики кажуть, для колективного імунітету ця цифра і в дітей, і в дорослих має становити 95%. Саме тоді збудник хвороби не зможе поширюватися.
«Вакцина проти дифтерії — це не моновакцина. Вона ще має в собі ще один компонент — проти правця. Тобто ми страхуємо себе фактично проти двох захворювань, і страхуємо себе безкоштовно. А якщо вже буде захворювання, ось тоді вже будемо рахувати гроші. Але здоров'я ніякими грошима не вирахуєш», — додає заступник директора лабораторного центру МОЗ Львівщини Олег Когут.
Нагадаємо, в Україні є спеціальний календар щеплень: першу дозу дитина отримує у два місяці, після того – у чотири і шість, незабаром – у півторарічному віці. Потім пауза на 4,5 роки, остання доза до повноліття – у 16 років. А вже тоді — ревакцинація кожні десять років. Якщо ж щеплення були пропущені, перед тим, як «наздоганяти» календарну вакцинацію, варто проконсультуватися зі сімейним лікарем.
Ми використовуємо