На сьогодні «мізки» України перебувають у тіні, – Королевська

Українську IT-індустрію, як основу інноваційного розвитку країни, необхідно виводити з «тіні», послаблюючи податкове навантаження на галузь та надаючи стимули для розвитку. Таку думку висловили учасники громадських слухань на тему «Розвиток IT-бізнесу в Україні: реалії та перспективи», ініційованих Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

Під час слухань Наталія Королевська зазначила, що необхідно на законодавчому рівні врегулювати питання стимулювання інноваційного розвитку України, поінформувала прес-служба Н.Королевської. «Без детінізації IT-галузі, без створення додаткових стимулів – одну з найперспективніших галузей Україні може бути знищено. На сьогоднішній день «мізки» України перебувають у тіні та працюють для зовнішніх ринків. Тому ми зобов'язані знайти стимули для того, щоб детінізувати дану галузь», – заявила вона.

Глава Комітету наголосила, незважаючи на те, що Україна входить до першої 20-ки країн за обсягом експорту програмного забезпечення, податкове навантаження та неадекватний підхід держполітики призвели до «тінізації» до 80% української IT-індустрії. «І все тому, що до 80% вартості продукту полягає в заробітній платі, а податок на неї в Україні один з найвищих», – сказала вона.

На її думку, для розвитку української IT-індустрії однією з кращих є пропозиція Європейської бізнес асоціації: ставка податку на прибуток та податок на доходи фізосіб – по 5%. «Це дало б колосальне зростання продуктивності та дозволило б вивести галузь із тіні, а відповідно, принесло додаткові валютні та податкові надходження», – наголосила Наталія Королевська.

Депутат нагадала, що більшість країн Європи та колишнього СРСР запроваджують додаткові стимули для розвитку своєї IT-індустрії. «Розмір соціального внеску в Індії становить 0%, податок на доходи для фізичних осіб – 6%. У Бразилії загальне податкове навантаження – 10%. У тій же Росії 6% – розмір соціального внеску, та 13% – податок на доходи фізосіб, в Білорусі – 6 та 9% відповідно », – відзначила політик.

Ще одним напрямком інноваційного розвитку голова Комітету вважає розширення доступу до Інтернету. «Доведено, розвиток мережі Інтернет на 10% дає приріст внутрішнього валового продукту на 1,5-2%. В Україні тільки 34% населення має доступ до Інтернету, в основному – населення 7 адміністративних одиниць країни, решта ж – лише точковий доступ. Тому одним із завдань, що стоїть перед державою, є розширення доступу до Інтернету», – резюмувала Наталія Королевська.

У свою чергу керівник відділу стратегічних технологій Microsoft Андрій Терехов наголосив, що для розвитку в Україні IT-галузі необхідно функціонування механізмів державно-приватного партнерства, збільшення інвестицій в цю сферу, посилення захисту інтелектуальної власності. «Ми впевнені, Україна може стати центром IT-розробок як для Європи, так і в масштабах всього світу, й на основі цього можуть бути створені компанії, в яких капіталізація наближалася б до сотень мільярдів доларів. Зрозуміло, що вони платили б податки і створювали величезну додану цінність для країни. Але для цього необхідно розвивати компанії, які створюють власні продукти або власні сервіси», – зазначив він.

Разом з тим, керівник громадського проекту «Дорожній контроль» Ростислав Шапошников наголосив: однією з основних проблем, з якими стикаються Інтернет-видання, – є відсутність належного законодавчого регулювання в галузі Інтернету. «Виникає багато правових колізій в разі судових процесів. Я не виключаю, що влада в майбутньому буде тільки ускладнювати роботу в Інтернеті, тому ми повинні виробити дієві механізми захисту від нападів», – сказав він.

За підсумками громадських слухань було прийнято рішення про формування робочої групи на базі Комітету для обговорення законопроекту «Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції» (№8267). Крім цього глава Комітету Наталія Королевська закликала учасників слухань обговорити всі складності в регуляторній політиці IT-індустрії для подальшого формування відповідного законопроекту. Вона також закликала учасників увійти в робочу групу для підготовки змін до закону «Про базу даних».