На Волині священик УПЦ (МП) потай вивіз із будинку громади ПЦУ усе майно

Колишній настоятель храму святих Гліба та Бориса села Шклинь Горохівського району Волині отець Олександр, покидаючи вночі 1 серпня будинок, який належить релігійній громаді, залишив своєму наступнику голі стіни. Про це повідомляє сайт «Під прицілом» з посиланням на інформацію місцевих вірних.

Священнослужитель повибивав і забрав нові двері, поставивши при вході старі та підперши їх цеглою, обдер шпалери у кімнатах і навіть повикручував усі розетки та люстри, які були в будинку. Як стверджують мешканці громади, священик УПЦ (МП) привласнив практично усе, що було в будинку, куплене коштом громади та за пожертви на храм.

Релігійна громада села Шклинь ще у березні поточного року перейшла з УПЦ (МП) до ПЦУ. Проте священик не захотів покидати Московський Патріархат. Так само не поспішав він покидати обжитий церковний будинок. Хоча у храмі святих Гліба та Бориса вже правив священнослужитель ПЦУ, який на Богослужіння добирався із сусіднього села.

Згадуючи про свого колишнього пастиря, вірні зазначили, що прослуживши у селі 22 роки, отець Олександр вчинив не по-божому, бо «тільки злодій міг прийти в будинок громади, у якому ще й жив, вночі».

За словами жителів села, будинок тепер перебуває у поганому стані, а нині, коли до храму прийшов новий священик, його немає куди заселити, адже за таких умов, які залишив колишній господар, неможливо жити.

Мешканці громади заявили у поліцію, аби ті зафіксували факт крадіжки, проте, слідчо-оперативна група, яка прибула на місце виклику, зазначила, що це справи громади, які вони повинні вирішити внутрішньо. Наразі вірні тільки склали акт огляду майна житлового будинку.

Як стверджують односельчани, священик нікуди не виїжджав із села, а придбав у ньому інший будинок, куди переїхав з родиною. Окрім того, у сільській раді розглядають питання про виділення земельної ділянки під будівництво храму Московського Патріархату. Після крадіжки селяни висловились проти цього. Наразі ж богослужіння МП проводять у приміщенні колишньої їдальні.