На Західному кордоні без змін

Автомобільний переїзд Рава-Руська. Колони автомобілів без коліс, які «перекидають» через кордон. Перевізники, які їздять як на автодромі в Імолі: потужний старт з пробуксовкою і ривок. Красиво, як відеокліп.

Я із «захопленням» прочитав матеріали у ЗМІ на тему нашої з Польщею прикордонної «співпраці». Про безлад навколо польського консульства у Львові; про те, що наша влада і польська сторона нічого не роблять; що журналісти ходять до консульства як на роботу; про те, яку роль тут відіграють гроші. Вразив факт, що в Луцьку візу можна отримати за два дні. Це означає, що у Львові така ситуація багатьом є вигідною.

Заява польського консула щодо того, скільки львів'ян захоче скористатись «картою поляка», щоб покращити власне життя, як і «благородні» протести з цього приводу наших політиків, мені зрозумілі. Щодо політиків: а що їм залишається робити? Консул сказав правду. Польща пережила різкий ріст числа «шльонзаків», які раптом відчули себе німцями. Німеччина мала і має проблему з такими ж німцями із Казахстану, Росії, України. Ізраїль - з євреями з країн колишнього СРСР. Болгарія - з турками. Можна додати «понтійських» греків, жителів Сухумі, які стали громадянами Греції, і скільки греків почали «знаходитись» тут, у Львові, коли з'явилася інформація, що їм буде легко отримати візу. Мотивація суто економічна. 

Цікаво, не більше, читати коментарі політологів на цю тему. У них взагалі виходить якась теорія змови. Можливо, єдине, що я не прочитав і не почув публічно, це точки зору економістів і бізнесменів-практиків, не теоретиків, щодо того, а скільки власне вартує ця «співпраця»-контрабанда, весь цей «човниковий бізнес» у цифрах? Скільки недоотримала польська казна в результаті завозу дешевих контрабандних сигарет з України (це мінус), і скільки поляків задіяно в цьому процесі - перекупники, продавці, споживачі (це плюс). Всі ці люди мають роботу. В депресивних східних районах Польщі це серйозне питання.

Мені цікаво, чи хтось з цих поважних людей-коментаторів перетинав кордон в наших контрабандних (тютюн - горілка) поїздах, автобусах, переходив на той бік через пішохідний перехід і його при цьому не затоптали? Нарешті, чи бува не ночував під консульством в черзі за візою? Це не літати у Варшаву на семінари чи кататися на гроші фондів, маючи візи і не думаючи про ночівлю і харчі. Рік тому я був на переході в Шегинях з американським фотографом, яка хотіла зробити фотосесію «Українські жінки, обклеєні блоками сигарет». Вже тоді наш прикордонник сказав, що німці «ситі по горло» всім цим прикордонним хаосом, частина цієї контрабанди їде далі в Європу. Європейці чинять серйозний тиск на поляків, які, на їх думку, не здатні з цим справитись, або не надто цього хочуть. Навіть вердикт свій виніс: «Коли введуть шенген, це все прикриють».

На кордоні не пахне законом. Всі ці штурпаки, які керують чергою, хочуть розбити фотоапарат і вашу голову, як тільки на них скерували об'єктив камери.

Автомобільний переїзд Рава-Руська. Колони автомобілів без коліс, які перекидають через кордон. Перевізники, які їздять як на автодромі в Імолі: потужний старт з пробуксовкою і ривок. Красиво, як відеокліп. Звукове оформлення - рев автомобільних двигунів і напружені переговори по мобільному телефону.

 «Контрабандисти бензином і сигаретами, - пояснила мені жінка, чия сім'я також «в ділі». - Бізнес тут крутять всі. Всі «при ділі». Працівники страхових будок, паралельно з продажем страхових полісів, міняють полякам злоті. Звісно, не по офіційному курсу. З польського боку також є контрабандисти. За день вони встигають декілька разів перетнути кордон. Хтось посміється з такого заробітку, але людям потрібно з чогось жити. Додайте до цього нелегалів, яких переводять через наш кордон і вони «топають» далі на Захід. Для чого старому континенту весь цей «менінгіт»?

Специфічну «демократію» Росії чи Китаю на Заході терплять і будуть терпіти, бо російська труба і китайський товарний вал - це гроші. Так, європейські політики піднімають питання прав людини, але бізнес є бізнес. Після оголошення результатів президентських виборів в Росії буквально в один день три світові автоконцерни заявили про плани будівництва там своїх заводів. Як сказав класик, «світом править капітал» і задля цього усі готові нехтувати навіть принципами чесної гри. Любителі футболу пам'ятають, як «не пустили» на чемпіонат світу в Німеччині збірну Узбекистану, де грає динамівець з Києва Шацьких. Поїхала Саудівська Аравія. Шейхи - не футболісти, але на відміну від узбеків, які їздять на тролейбусах, замовляють «Ролл-Ройс» з охороною. Історія, коли болгари вибили німців з мундіалю і на «трибунах» не стало багатих німецьких туристів, не могла повторитися. Акули капіталу - це не просто красивий образ.

Ми не представляємо жодного інтересу для Заходу, і на кордоні Євросоюзу буде нова стіна. Вона вже зводиться, скажімо зменшенням з шести до трьох місяців терміну гостьової візи, відбитками пальців, на черзі американське ноу-хау - сканування сітчатки. Британія взагалі зобов'язала членів сімей, які запрошують до себе чужу родину, пройти тест ДНК і внести грошовий завдаток.

Ми по той бік, і все. 

Ринок збуту певних товарів і місце для складання токсичних відходів? Так. Ринок дешевої робочої сили? Ні, всю чорну і дешеву роботу тепер можуть виконувати і вже виконують нові члени Євросоюзу. Болгари, румуни, чехи, словаки, поляки, словенці ще довго доводитимуть своє право бути рівними за столом багатих. Минулого року був скандал, коли французькі ЗМІ лякали польським сантехніком, який забере роботу у французів. Цей плакат та історію підхопила ВВС. Ефект виявився дещо несподіваним. Багато французів заявили, що польський сантехнік працює краще і швидше, і грошей за роботу багато не бере.

Відкриття нових фабрик на Сході і закриття на Заході - це нова реальність. В Україні, у Львові шиють одяг і взуття, які потім продають на світовому ринку. Звичайно, це західні бренди. Приклад легалізованих українських будівельників в Португалії, які працюють краще за вихідців з колишніх колоній - бразильців, жителів Мозамбіку чи Анголи. Але часи, коли Німеччина завозила турків, а Британія і Франція жителів колишніх колоній, для роботи на шахтах, будовах і металургійних комбінатах - минулися. Коли потрібно було розорати і освоїти канадські прерії, офіційна Оттава стимулювала українську еміграцію. Але в 2004 році з мене здерли 50 баксів і відмовили у візі в країну кленового листка, мотивуючи це тим, що я можу бути потенційним нелегалом. Тобто, я можу працювати на них, а вони цього не хочуть і не потребують. Зробила це етнічна українка.

Можна багато говорити на тему прав людини, мого права відвідати Канаду і Ефіопію, але я не Роман Абрамович. Це до того, що є так звана бізнес-еміграція. Ви вкладаєте певну суму грошей в економіку (тоді було 250 тисяч) країни кленового листя і вам дають громадянство. Половина Ванкувера вже зараз говорить китайською.

Україна не має нафти і газу, щоб у випадку чого перекрити трубу. Україна не має професійної армії чи потужного флоту. Україна багато чого не має. Але ми мусимо стати багатими. Тільки тоді сусіди будуть поважати нас, а держава зможе захистити права своїх громадян не тільки заявами політиків, а й реальними діями. Інакше... Інакше ми увесь час будемо по той бік кордону.

Фото з сайту www.rbcdaily.ru