На Закарпатті відзначають річницю незалежності Карпатської України

14 - 15 березня на Закарпатті проходять заходи з відзначення 71-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України.Зокрема, сьогодні, 14 березня відбувається автопробіг за маршрутом: Мукачево – Верецький перевал – Волівець – Міжгір`я – Хуст. (урочистості з покладанням вінків по місцях бойової слави карпатських січовиків); мітинг-реквієм, панахида за героями Карпатської Січі, науково-практична конференція та урочистий концерт. Увечері, о 19.00 пройде смолоскипна хода до замкової гори у м. Хуст.

Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі ВО «Свобода».

15 березня в Ужгороді о 14.00 відбудеться освячення хреста на могилі Карпатських Січовиків (кладовище по вул.Капушанській); о 15.00 – автопробіг вулицями Ужгорода; о 16.00 – панахиду на місці розстрілу січовиків та поховань у селах Оріхівці та Ворочеве; о 19.00 – смолоскипна хода вулицями міста до пам’ятника А. Волошина та покладання символічного вінка.

За матеріалами «Вікіпедії», 12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані герб (червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму (спікера) Карпатської України у 1939 року, референт преси й інформації та зв'язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха.

Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною.

Волошин Августин: «Від імені уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення нашої самостійності під охороною Німецького Рейху. Прем'єр-міністр доктор Волошин. Хуст».

Але вранці німецький консул у Хусті порадив українським «не чинити опір угорському вторгненню, бо німецький уряд у цій ситуації не може, на жаль, прийняти Карпатську Україну під протекторат». [2]

В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. хортистська Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачево-Берегово-Севлюш. 16 березня 1939 р. зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня, більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.

У гірських районах Карпатської України загони «Карпатської Січі» продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939 р.. У кінці березня 1939 р. президент республіки А.Волошин і частина уряду на чолі з прем'єром Ю.Реваєм виїхала через Румунію в еміграцію.

Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.