Нам вдалося запустити зовсім нову систему

Щороку в липні у нас прийнято розмірковувати про закінчення політичного сезону і про підготовку до нового. Користуючись нагодою, дозволю собі нагадати, що ми, власне, домоглися минулого «політичного» року.

Перше – і, як на мене, найголовніше, у Львові запрацював перинатальний центр. Нехай недоброзичливці шукають мільйон причин для критики – відповідь у нас одна: там уже народжуються діти.

Друге, на чому хочу наголосити – ми остаточно вирішили проблему «руского міра» на вулиці Короленка. Уже наступного року в колишньому так званому «російському культурному центрі» запрацює Будинок воїна для ветеранів війни з Росією. Рейвах, який вчинили з цього питання різноманітні інтернет-ресурси в Росії, свідчить, що ми були праві у своїй принциповості та дієвості. «Рускому міру» не місце у Львові. Ні під прикриттям так званих культурних центрів, ні під личиною псевдорелігійних організацій. У цьому особисто я завжди буду послідовним і рішучим.

Багато розмов точилося довкола запровадженого обласною радою конкурсу для керівників комунальних закладів. Попри спротив системи ми отримали цілу плеяду нових ефективних менеджерів для наших культурних установ – людей, здатних зберегти нашу спадщину і гідно презентувати її в Україні та світі. Достатньо було дискусій у контексті конкурсів на призначення керівників медичних закладів. Хтось був прихильним до одної кандидатури, хтось до іншої. Але головне, що нам вдалося запустити зовсім нову систему. Керівників не призначають довічно, відтепер їх обираються на прозорому конкурсі і можуть звільнити в разі недотримання умов контракту. Це – величезний крок уперед, який, на моє переконання, уже найближчим часом суттєво вплине на покращення медичного обслуговування наших краян. Особисто для мене важливо, що попри певну критику, громадськість загалом схвально оцінює проведення конкурсів, а це свідчить, що ми обрали правильний шлях. При тім хочу нагадати, що перемога у конкурсі і подальше призначення на посаду зовсім не означає багаторічну індульгенцію для конкретного керівника. Комунальні заклади – установи громадські, то ж громада має право і повинна контролювати дії їхніх менеджерів, якість їхньої роботи і дотримання умов контракту.

Однак, говорячи про зроблене, не потрібно забувати про виклики, які стоять перед нами у майбутньому. Роботи на рівні області вистачає. Мені б дуже хотілося, аби загальноукраїнський політичний кратер, який уже почав кипіти в передчутті президентської кампанії, якомога менше впливав на роботу обласної влади з вирішення нагальних питань людей. Бо мусимо розуміти головне - Україна у нас назавжди. Іншої Батьківщини Бог нам не дав і ніколи не дасть.