«Наїхало українське бидло і не хоче нічого зберігати»

Через тиждень після знищення мозаїки магазину «Океан» у Львові виник новий будівельний конфлікт, пов'язаний із будівництвом нового офісного центру на вул. Сахарова, 52 на місці будинку 1907 року. Мерія дозволила знести давню будівлю, а група ініціативних містян зареєструвала петицію на її захист.

Після цього Андрій Садовий зупинив рішення виконкому про знесення будівлі і оголосив проведення в п'ятницю, 2 серпня, відкритого обговорення проекту на місці запланованого будівництва. ZAXID.NET розповідає, як відбувалося і чим завершилося виїзне засідання виконкому.

Не треба нам програмістів!

Обіцянки, напруга і намагання перекричати опонентів – виїзний виконком на Сахарова, 52 з перших хвилин перетворився на гарячі дебати між прихильниками і противниками нового будівництва. Мер Львова Андрій Садовий зайняв позицію модератора цієї дискусії. Він розпочав розмову зі слів про потребу пошуку компромісу і порозуміння.

«Львів змінюється і росте. Наше завдання знайти баланс між історією і сучасністю, між громадою і бізнесом. Нема варіанту «А» чи варіанту «Б». Існує тисяча варіантів», – заявив мер Львова.

Він пояснив, що зупинив рішення виконкому про знесення будівлі на вул. Сахарова саме через реакцію громади. На думку Андрія Садового, подібне обговорення раніше мав ініціювати сам забудовник, щоб уникнути теперішніх претензій і звинувачень.

Виїзний виконком відвідало близько сотні львів'ян (фото прес-служби ЛМР)

Заспокійливі інтонації мера раз по раз намагалися перебити емоційними вигуками противники появи нового офісу на місці давнього будинку. Окрім мешканців навколишніх вулиць на обговорення прибули і місцеві активісти, які спеціалізуються на будівельних конфліктах. Зокрема, серед присутніх опинився голова громадської ради при ДАБІ Львівської області, представник ГО «Розвиток громади» Володимир Беньо. Активіст спробував втрутитися в хід обговорення, що спровокувало гостру реакцію мера.

«Скажіть позицію міста, виконкому! Це не озвучено було», – гукнув з натовпу Володимир Беньо.

«Ви з того бандформування?», – відреагував Андрій Садовий.

«Якого? Львівська міська рада? Ні, я зараз представляю містян міста Львова», – відповів активіст.

«Ви з «Розвитку бригади»?», – уточнив мер.

Спонтанний діалог перервався, активіст якийсь час стрімив з місця події, однак згодом покинув подвір’я на Сахарова, 52. Представники забудовника намагалися переконати присутніх в перевагах проекту нового офісу: його сучасності, наявності підземного паркінгу та можливості створення 120 робочих місць у сфері IT, які позитивно вплинуть на життя вулиці та цілого району.

Містяни мали змогу ознайомитися з проектом нового офісного центру (фото прес-служби ЛМР)

Лунали і менш переконливі аргументи про практику будівництва сучасних об’єктів в Лондоні та інших європейських містах. Для наочності представники забудовника роздрукували фото таких споруд.

«Львів не Лондон! Не треба нам тут програмістів! Що, більше робіт нема?!», – раз по раз лунали обурені репліки опонентів.

«Так, краще завод збудуйте. Цинковий!», – пожартував чоловік у натовпі.

Декілька місцевих мешканок пенсійного віку висловили свій протест скандуванням «Ганьба!». З боку захисників будівлі виступив член Львівського обласного товариства охорони пам'яток історії та культури Богдан Зятик.

Він доводив, що будинок 1907 року не зазнав суттєвої перебудови. Як доказ активіст показав присутнім кольорове фото будівлі нібито «кінця 1980-х або початку 1990-х років». Водночас Богдан Зятик наголошував не на архітектурній, а історичній цінності будівлі, власником якої був підприємець і меценат Михайло Терлецький. У його віллі збиралася українська еліта міжвоєнних часів, тому будинок потрібно зберегти і надати йому статус пам’ятки історії. Активіст також припустив, що будинок проектував видатний львівський архітектор Іван Левинський, хоча жодних доказів цього не існує.

Емоції проти документів

Впродовж годинного обговорення виявилося, що власники будівлі переважно оперують юридичними аргументами, а їхні опоненти керуються емоціями.

«Будинок не має статусу пам’ятки архітектури. Його суттєво перебудували. Це помітно навіть неозброєним оком. Ось плани і креслення, які підверджують перебудову. Окрім того, будинок є приватною власністю», – лунало від забудовника і прихильників нового будівництва.

«Будинок важливий як пам’ять. Ми до нього звикли. Через ту будову нам вулицю затопить. Нас вже постійно затоплює. Будуйте десь нові квартали, а не тут», – відповідали з протилежного боку.

Усі фото прес-служби ЛМР

«Я буду говорити як внучата двоюрідна племінниця Терлецького. Існує дух місця, який не дефінійований, але його багато хто може відчути. Справжні львів’яни його відчувають. Вже в наш час український почалася така тенденція, що у Львові жили інтелігентні поляки, потім прийшли не менш інтелігентні «освободітєлі». А після того наїхало українське бидло і не хоче нічого зберігати», – заявила в своєму виступі професорка УКУ Мар’яна Долинська.

Професорка згадувала атмосферу втраченого Львова, в якому зверталися «пане інженер» і «пані інженерова», а також наполягала, що будинок має всі характерні риси сецесійного будинку початку ХХ століття і тому повинен стати пам’яткою.

Професорка Мар'яна Долинська виступила на захист будівлі 1907 року (фото прес-служби ZAXID.NET)

Війна світів завершилася тимчасовим перемир’ям, коли Андрій Садовий запросив усіх охочих оглянути будівлю всередині. Дискусія плавно перейшла в екскурсію. Скляні офісні перегородки, тотальний євроремонт і добудована секція зі сходами не створювали й натяку на атмосферу сецесійності чи неокласицизму.

Після завершення виїзного виконкому в реченні «Будинок на Сахарова зберегти не можна знести» так і не з’явилося розділових знаків.

Мер запропонував продовжити обговорення в експертних колах Львівської Політехніки, Академії мистецтв та Спілки архітекторів. Опоненти будівництва заявили про свої рішучі наміри не допустити знесення теперішнього офісного будинку з більш як сторічною історією. Шанси, що гучний будівельний конфлікт завершиться судовим процесом залишаються вкрай високими.