«Перевірка людини з біометричним паспортом триватиме не більше 15 секунд»

Що зміниться на кордоні із запровадженням безвізового режиму з ЄС

Головні новини Львова 08.06ZAXID.NET, 8 червня, 21:04 38451

В прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE Володимир Шеремет, представник Державної прикордонної служби України. Веде программу головний редактор ZAXID.NET Олег Онисько.

***

Уже всім відомо, що рішення про безвізовий режим вступає у силу 11 червня, але коли саме воно вступить у силу – у ніч із суботи на неділю, чи у ніч з неділі на понеділок, і о котрій годині?

Є нюанс: багато громадян думають, що рішення набуде чинності в 00:00 за українським часом, але, зважаючи на те, що європейський час – на годину назад, то за київським часом безвізовий режим набуде чинності о 1:00 ночі. 11 червня о 1:00 громадяни України, які мають біометричні паспорти, зможуть без віз перетинати кордон з країнами Європейського Союзу.

Чи загалом прикордонники готові до запровадження безвізового режиму?

Ви знаєте, ми вже давно готові, адже питання безвізового режиму у нашому суспільстві обговорюється вже давно. Як тільки почали говорити, що ми повинні отримати [безвізовий режим з ЄС], ми всі ті питання зробили. Основне питання – це оснащення пунктів пропуску приладами для зчитування біометричних паспортів, і друга умова, яку ставили наші європейські партнери – це підключення до бази даних Інтерполу, європейської мережі, для того, щоб вони відслідковували, хто в’їжджає на територію України і виїжджає, і щоб ми могли також затримувати тих осіб, які є в базі даних Інтерполу.

Усі 32 пункти пропуску на кордоні з Європейським Союзом: 20 автомобільних пунктів пропуску, 11 залізничних та один піший підключені до бази даних біометричних паспортів і до Інтерполу.

Крім цього, ми з європейцями проводили заняття. Європейський Союз запровадив програму Twinning, де прикордонники з європейських країн: з Німеччини, Латвії, Литви, Естонії приїжджали і показували нам, як працювати із біометричними паспортами, а також щодо виявлення коштовних автомобілів, наркотичних засобів.

Окрім того, вони дали нам знання щодо законодавчої бази для правоохоронців, які є норми в ЄС щодо затримання, адміністративного утримання, тобто що на кордоні ми повинні робити, так як роблять європейці в умовах безвізового режиму.

Але ж на українському кордоні ви користуєтеся українським законодавством? До чого тут законодавство ЄС?

Ви розумієте, все-таки ми вже інтегруємося до європейського товариства, і потрохи нормативно-правові акти, які є в Державній прикордонній службі ми підганяємо до тих ,які є у колег. Це не є таємниця: найближчий шлях, яким ми йдемо – це шлях прикордонників у Польщі.

З 11 червня вам треба буде перевіряти і людей зі старими паспортами, але з візами, і будуть люди із біометричними паспортами, але вже без віз. Буде складніше працювати? Це якось вплине на роботу?

Та ні. Зчитування паспортів відбувається автоматично. Наприклад, зчитування біометричного паспорта триває 5 секунд, і перевірка по базі даних по базі Інтерполу сягає до 10 секунд.

Тобто ця перевірка теж здійснюється автоматично?

Це автоматично і ніяк не впливає, це ж не те, що колись усе робили вручну.

Але так само вручну треба буде вносити дані…

Це вбивається руками, але не впливає на час. Усі люди, які перетинали кордон, знають, що паспортний контроль триває дуже мало, буквально лічені секунди. Для нас, прикордонників, на українській стороні основним є не наявність візи, а дійсний паспортний документ. Це закордонний паспорт нового зразка чи старого, ми не перевіряємо наявність візи, цим займаються правоохоронці у Європі.

Ви сказали, що вже усі пункти обладнані зчитувачами паспортів, а так само усі ці кабінки прикордонників? Чи окремо будуть йти люди зі старими паспортами, а окремо – з новими?

Робочі місця усіх інспекторів обладнані. Є навіть додаткові місця, якщо вийдуть з ладу якісь пристрої, то є запасні. Це не проблема.

Чи зміниться щось для учасників малого прикордонного руху з 11 червня?

Ні, для них нічого не зміниться.

Тобто вони як їздили, так і будуть їздити?

Так.

Одною з основних проблем на кордоні є черги, оскільки їдуть учасники малого прикордонного руху і створюють штучні черги. Прикордонники намагалися зробити експеримент у Раві-Руській і у Краківці з роздільними смугами для МПР і для решти людей. Як це зараз буде? Це далі буде експеримент чи вже діюча модель?

Наскільки я розумію, це вже буде на постійній основі.

Тільки у цих двох пунктах?

Після того, як ми це запровадили на Краківці, потім на Раві-Руській, цей же експеримент запровадили у Ягодині на Волині. Ми стараємося щось робити, зважаючи на те, що 70% тих, хто стоїть у черзі – це учасники малого прикордонного руху, і ми розуміємо, що потрібно відокремити тих людей, які їдуть з метою відпочинку, туризму чи бізнесу від тих, що щоденно перетинають кордон. Плюс до того, у цій черзі, де є наші громадяни, які не є учасниками прикордонного руху, ми зробили так, що тут можуть їхати громадяни ЄС. Ми намагаємося максимально зробити так, щоб ті черги не відчувалися.

А чи пришвидшився рух звичайних туристів, які перетинають кордон?

Я вам скажу так, по нашому аналізу, при найгірших прогнозах, наприклад, що черга стоїть 10 годин, то людина, яка їде не смугою малого прикордонного руху, витрачає на 30% менше часу у черзі. Тобто є коефіцієнт корисної дії.

Тобто не 10 годин стоїть, а 7?

Так, навіть при найгірших прогнозах.

Як працюватимуть сервіси інформування про затори на кордоні? Адже людям, що хочуть з’їздити на вікенд до Кракова чи до Парижа автомобілем, шкода втрачати такий час на кордоні.

Ми спочатку започаткували у нас, в Західному регіональному управлінні у Львові, у Facebook вели таку сторінку. Ми шість разів на добу давали інформацію по чергах у пунктах пропуску. Потім це все узагальнили і десь вже, може, місяців три або чотири, на сайті Державної прикордонної служби є загальний сервіс. Там є загальна карта України і кожен пункт пропуску світиться залежно від завантаження. Наприклад, якщо сильно завантажений – то червоний, якщо менш завантажений – синій, якщо порожній – то зелений. Тобто на нього можна натиснути, відразу там є відеокамера і внизу можна подивитись текстову інформацію, яка кожні дві години оновлюється: скільки транспортних засобів там знаходиться. Такі сервіси в нас діють.

Щоб завершити зовсім з чергами – оцей роздільний проїзд буде запроваджений на всіх автомобільних пунктах пропуску чи ні?

По деяких пунктах пропуску у нас є проблеми. Візьмемо, наприклад, Шегині. Пункт пропуску знаходиться в населеному пункті. Тому в нас там, як ви знаєте, дві смуги руху. Це населений пункт, ми ніяк не зможемо його розвантажити.

Зрозуміло. Скажіть, будь ласка, чи потрібно тепер, якщо людина їде з біометричним паспортом, якісь додаткові документи? Довідки про бронювання готелю чи ще щось?

Звичайно, потрібно. Можна так сказати: те, що раніше ми подавали, коли відкривали візи в консуляті, то польські прикордонники по замовчуванню в нас не вимагали ці документи. Але час від часу могли запитати, куди ви їдете і з якою метою. То зараз ті документи, які ви подавали в консулят, ви повинні мати для підтвердження мети.

Є п’ять тез, які використовують європейські прикордонники для безвізового режиму. Перше – це діючий паспортний документ, з візою чи без. Друге – це підтвердження мети поїздки, тут як раз питання і бронювання готелів. Третє питання – це достатнє фінансове забезпечення. Четверте – відсутність в європейській базі даних по забороні в’їзду. І п’яте питання – чи може людина становити загрозу для безпеки країни, до якої в’їжджає?

Але раніше, особливо з багаторазовим шенгеном, так не було – не вимагали нічого додаткового. Адже невідомо, коли я захочу поїхати – зараз чи через рік. Можливо, це тепер на початках будуть вимагати їх? Бо для мене, відверто, це дивина, що потрібні ці запрошення, бронювання...

Щоб ви зрозуміли: я так розумію, що такого не буде.

Бо це ж додаткові документи, щоб довести, що ви – нормальна людина і не їдете туди бомбувати чи красти.

Так. Ви повинні підтвердити, в плані того, що ви їдете туди, як ви кажете, не працювати чи красти. Чи не займатись протиправною діяльністю. Ви розумієте, якщо до кожної людини вони будуть застосовувати ті самі перевірки всіх договорів і документів, то перевірка однієї людини буде займати багато часу. Це будуть величезні черги на кордоні. Тому вони це розуміють.

Ви ж розумієте, що на кордоні прикордонники – це ж психологи. Вони також дивляться: хто на якому автомобілі їздить, хто як себе веде, хто як спілкується. І я не думаю, що це буде повально у всіх: давайте, витягуйте документи. Такого не буде. Але все-таки людина повинна знати, куди вона їде і з якою метою.

Так само ми, українські прикордонники, в наших обов’язках є – при в’їзді в Україну ми опитуємо, для чого людина в’їжджає. І те ж саме фінансове забезпечення прописане в постанові Кабінету міністрів, скільки громадяни інших країн повинні мати для того, щоб перебувати в Україні. Нічого тут такого складного немає.

Згоден. Чи перетин кордону автобусом и потягом щось змінить у цьому? Багато людей одночасно їде... Чи все буде так, як і раніше?

Ви знаєте, стосовно потягу можна сказати, що це дуже хороший експеримент. І в мене дуже багато знайомих, які колись користувалися автомобілями, їздили через пункт пропуску в бізнесових справах, а після цього відставили автомобіль, сідають в той самий Інтерсіті «Київ-Перемишль», який під час руху прикордонники перевіряють і виходять на нашій станції «Мостиська». Потім далі він переїжджає в Перемишль, де поляки швиденько перевіряють.

А в аеропорту як?

Ви розумієте, питання в тому, що в аеропорту також на рейс є реєстрація. У нас, на території України, для громадян України в питаннях безвізового режиму нічого такого сильно не зміниться.

Поляки вже обіцяли, що з 11 червня будуть більш ретельно доглядати українців. Вам як колегам з українського боку вони якось пояснювали, що це означає – більш ретельно доглядати?

Щоб ви зрозуміли, якщо ми беремо поляків... Польща – це є зовнішній кордон Європейського Союзу. Якщо вам відомо, 7 квітня Європейська Рада затвердила нові норми відносно [перетину кордонів].

Так, вони жорсткіші стали...

Так, жорсткіші норми. І я би хотів тут коротко зупинитися на цих нормах. От, наприклад, коли громадяни України заїжджають – чи на зовнішніх кордонах, чи на внутрішніх – і нас завжди перевіряють – паспорти наші вбивають [в базу даних]. То [раніше] громадяни Євросоюзу показували лише паспорт і проїжджали далі. Зараз по тих самих змінах громадяни Євросоюзу також вбиваються в базу даних. Тобто збільшуються у часі перевірки. І громадяни, які в'їжджають на територію Європейського Союзу по зовнішніх кордонах, також матимуть більш ретельний догляд. Поляки ставляться до того, як до обов'язку, який на них поклав Європейський Союз.

Ми з ними спілкуємося дуже часто, то це не є, як можна сказати, якесь упереджене відношення до українців. Ні, це вони виконують свої службові обов'язки.

Ми зараз запроваджуємо таку інформаційну кампанію – після того, як стартує безвіз, ми будемо збирати інформацію про тих осіб, яким по біометричному паспорту буде відмовлено у в'їзді до країн Європейского Союзу. Ми будемо збирати, аналізувати і передавати далі ці дані в установи, які вже будуть дивитися, чому воно так відбувається.

До речі, проходити треба буде так само – спочатку прикордонників, потім митників?

Так.

Немає ніяких змін в правилах ввезення/вивезення товарів якихось, все залишається [як було]?

Так, як і було. Я тільки звертаю увагу на це в митних питаннях, що 10 тис. умовних одиниць на одну особу [максимум готівки, який можна перевозити через кордон без декларування].

На вашу думку, безвізовий режим якось вплине на ситуацію з контрабандою?

Я пам'ятаю, коли я прийшов у прикордонну службу, це десь було 12 років назад, то наша довідка щоденно була червоною з тою контрабандою – щодня щось затримували. Зараз – взагалі дрібниці у плані того, що кордон настільки став щільний, настільки його вже почали охороняти, що по нелегальній міграції, що по...

Може, дірявий став більше, ні? Адже контрабанда все одно ж ходить...

Ви розумієте, є міжнародна агенція Frontex, яка об'єднує всі прикордонні відомства Європейського Союзу. Серед зовнішніх кордонів Україна є на останньому місці в питанні контрабанди.

То це позитивно чи негативно?

Це позитив. Тобто вони нас не розглядають як країну з потенційним міграційним ризиком.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук