Полковник Нацгвардії розповів, як після його захоплення терористи возвеличували Аллаха

У Дніпропетровську курс лікування проходить полковник Національної гвардії Олександр Піскун, якого наприкінці липня захопили терористи.

Олександр Піскун – заступник командира бригади криворізької військової частини №3011. Спілкуючись з Сегодня.ua, полковник розповів, як потрапив у полон до бойовиків.

Бригада, в якій служить Олександр, постійно знаходиться в зоні АТО з 22 червня. Особисто він воював до 23 липня, поки його не взяли у полон.

«Частина виконувала різні завдання. Ми займалися зачисткою блокпостів, звільненням міст — Дружківки, Сєвєродонецька, Слов'янська. Деякі міста, наприклад Сєвєродонецьк, звільняти було не так вже й складно. Ми обстріляли з БТРів блокпост, і бойовики відразу ж тікали в глиб міста», – розповів полковник.

Піскун повідомив, що до полонених бойовиків ставилися лояльно.

«Брали в полон, роззброювали, передавали у відповідні правоохоронні органи – МВС або СБУ», – зазначив він.

За словами нацгвардійця, було очевидно, що бойовикам допомагає Росія.

«У звільнених містах знаходили зброю російського виробництва, наприклад, вогнемет «Джміль», якого немає на озброєнні в українській армії, сухі пайки, екіпіровку, ліки з маркуванням», – розповів Піскун.

23 липня під Лисичанськом бригада потрапила в засідку бойовиків. Одним із перших вбили командира бригади, генерала Олександра Радієвського. Генерал загинув від кулі снайпера. Військові, в тому числі і полковник Олександр Піскун, намагалися забрати з поля бою ще живого командира, але самі потрапили під обстріл.

«Позаду мене розірвалася міна. Я знепритомнів. Як виявилося згодом, у мене був пошкоджений хребет і легеня. Коли отямився, наді мною стояли «ополченці» і кричали «Аллах Акбар». Мене обшукали, знайшли посвідчення полковника. Може саме це і врятувало мені життя», – розповів нацгвардієць.

Після полону полковника Нацгвардії відвезли в гараж. Але, бачачи, що український військовий знаходиться у важкому стані, відвезли до лікарні в Лисичанську, де одразу зробили знеболювальний укол.

«Мене не вбили лише тому, що планували або обміняти, або отримати викуп. У лікарні до мене навідувалися бойовики. Часто казали: «Ну що, ще не здох?», – ділиться спогадами полковник.

Бойовики не називали своїх імен. Але, судячи по говору, були серед них і українці, і росіяни, і чеченці.

«Окремих персонажів я знав в обличчя, оскільки на них були об'єктивки. Деякі медики також ставилися до мене з неприязню. Коли починалися обстріли, весь персонал ховався, я залишався в палаті», - говорить Олександр Піскун.

З полону українського військового звільнили 25 липня. В той же час він не знає, на яких умовах це сталося.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук