Про доброго націонал-патріота і поганого громадянина
Літо у розпалі. Найвища пора фестивалити. Фестивалі - найкраща нагода проявити націонал-патріотизм. Справжні націонал-патріоти проявляють патріотизм масово і публічно. Отже, настав час провітрювати шаровари, прасувати вишиваночки, пуцувати латунні тризуби та повторяти слова гімну, «Боже єдиний...», «Гей, на горі там женці жнуть». Націонал-патріот націонал-патріота повинен впізнавати здалека і не забувати, що націонал-патріот України не є тотожним поняттям із громадянин України.
Моє серце починає пришвидшено калатати, коли я дивлюся, як його рука лягає на груди й уста молитовно починають нашіптувати «Ще не вмерла...» Ех, який націонал-патріот був - згадується патетично - широко незламним і глибоко законспірованим. У роки совіцького мракобісся він не соромився вишиваних пішевок на подушках, не боявся співати застільних тужливих пісень, а часом, зберігаючи правила конспірації - і перехилити чарку за «наших хлопців».
У найтемніших глибинах свого єства він зберігав ненависть до ворогів України, а у найсвітліших глибинах підсвідомості плекав надію на щасливе майбуття справжніх націонал-патріотів вітчизни. Він робив все, що міг, для пришвидшення занепаду окупаційного режиму: обкрадав підприємства і колгоспи; саботував роботу, зриваючи виконання планів чергової п'ятирічки; засирав міські вулиці та ландшафт навколишнього середовища, сприяв руйнуванню будівель і виснаженню ґрунтів. Все аби окупантів шляк трафив, аби вони не паношилися на наших добрах.
На противагу «чітайтє, завідуйтє, я гражданін» він завжди ставив: «пишіть, доносіть - я націонал-патріот».Україна отримала незалежність, але не здобула повної перемоги патріотизму. Тому справжній націонал-патріот не може бути добрим громадянином, адже цим могли б скористатися вороги: москалі, жиди, ляхи, сектанти...Взагалі-то націонал-патріот не має нічого проти росіян, євреїв, поляків чи людей іншого віросповідання, але їх в Україні немає. Вони живуть у Росії, Ізраїлі, Польщі чи в інших країнах світу, а в Україні, на жаль, одні - москалі, жиди, ляхи і сектанти.
Тому націонал-патріот і надалі змушений обкрадати державу - власну тепер уже. Хата у націонал-патріота має бути велика і найкраща, навіть якщо публічні будівлі будуть при цьому валитися громадянам на голови. Машина у націонал-патріота має бути дорога і красива, навіть якщо дороги і громадський транспорт будуть при цьому «убитими». Землі у націонал-патріота має бути багато і у найживописніших місцях, навіть якщо селянам не буде де пасти корів, а природні заповідники взагалі перестануть існувати. Та й взагалі, уся земля повинна дістатися українським націонал-патріотам, щоб її не топтали вороги і якісь там космополітичні громадяни. Бо, де є місце для націонал-патріота, там немає місця для громадянина. Принаймні, поки він не стане націонал-громадянином.