Князь Ярослав Мудрий був величним правителем, за якого Русь стала могутньою і впливовою. Його називають тестем Європи: княжі доньки були королевами європейських держав. Ярослава Володимировича назвали Мудрим за просвітницьку діяльність, будівництво храмів, збірку величезної бібліотеки, сприяння освіті та перший письмовий кодекс законів. 20 лютого Православна церква України встановила День вшанування пам’яті благовірного князя київського Ярослава Мудрого і розповіла цікаві факти з його біографії.
1. Ярослав Мудрий правив понад 35 років, в той час Русь була найбільшою країною Європи, досягнувши могутності й розквіту. У шлюбі зі шведською принцесою Інгігердою (у хрещенні – Ірина) у них народилися десятеро дітей. Донька Єлизавета стала королевою Норвегії, а потім Данії, Анастасія – Угорщини, Анна – Франції, Агата – була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Сини ж були зятями німецьких та польських правителів, імператорів Візантії та Священної Римської імперії. Такими монархічними шлюбами руський князь ще більше посилив свій вплив і зв’язки в середньовічній Європі.
Діти князя Ярослава. Фреска ХІ століття у Софійському соборі (фото з Вікіпедії)
2. Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення.
3. Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.
Гіпотетичний вигляд церкви Бориса і Гліба XII ст. у Вишгороді
4. Князь Ярослав збудував багато церков. Найвизначніша святиня, що збереглася донині, – собор Святої Софії у Києві. «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу», – писав про неї митрополит Іларіон, який був свідком будівництва. А ще – храми святого Георгія і святої Ірини, Благовіщення на Золотих Воротах й інші.
Мозаїки і фрески Софійського собору XI ст. (фото ZAXID.NET)
5. Князь Ярослав отримав ім’я Мудрий за поширення освіти і писемності на Русі. У той час монастирі стали осередками культури, освіти та науки. При Софії Київській започаткували першу школу та бібліотеку, де переписували і перекладали книги з грецької мови на слов’янську, вели літопис. Перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг. Його донька Анна як придане привезла з Києва у Францію Реймське євангеліє.
6. Ярослав Мудрий створив перший письмовий кодекс законів – «Правда Ярослава», що стала основою «Руської правди». Це була перша збірка законів, в якому він закликав до милосердя й поваги до людей, пропонував замінити тілесну кару і страту на грошові штрафи та інші легші покарання.
«Руська правда» (фото з Вікіпедії)
7. Ярослав Мудрий вперше спробував встановити автокефалію Церкви. Він утворив Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріархові, але мала певну автономію. У 1051 році собор єпископів обрав митрополитом Київським пропонованого князем кандидата – священника церкви Спаса з Берестова Іларіона.
8. Науковці знають, як виглядав Ярослав Мудрий. Він помер у Вишгороді 20 лютого 1054 року, а тіло поховали у мармуровому саркофазі у Софії Київській. Радянські антропологи на основі вивчення кістяка зробили реконструкцію обличчя князя. Вчені також з’ясували, що князь мав хворі ноги і кульгав. У роки Другої світової війни останки князя вивезли за кордон. Зараз у Софії Київській показують тривимірне зображення зовнішності князя.
Саркофаг Ярослава Мудрого у Софії Київській (фото ZAXID.NET)
Голограма обличчя Ярослава Мудрого у Софійському соборі (фото ZAXID.NET)
Нагадаємо, день вшанування батька Ярослава Мудрого, князя Володимира Великого, Церква встановила на 15 липня. Тоді ж відзначають день хрещення Русі і День української державності.
Ми використовуємо