Радомишль: сучасний замок і найдавніша в Україні папірня

Поліське місто на сучасній Житомирщині біля річки Тетерів мало кілька назв: Мичеськ, Микгород, Мицько при Тетереві, Радомисль та Радомишль. Нині місто відоме пивоварнею і замком, а свого часу там працювала найдавніша в Україні папірня.

Первісна назва древлянського міста, згаданого у літописі під 1150 роком, Мичеськ, а потім – Микгород, походить від назви річки Мика. За княжої доби там збудували укріплене городище. У X-XI ст. через місто пролягав торговий шлях з Києва на Волинь та Польщу.

На Папірнянському ставку з 1902 року працював млин (фото комплексу «Замок-музей Радомисль»)

У XVI ст. через наслідки чергової татарської навали місто «перенесли» на лівий берег річки Тетерів і перейменували на Радомисль, що означає «радісна мисль». Як припускають дослідники, таку назву могли принести переселенці з Волині або Червоної Русі, де було містечко з такою ж назвою.

У XVI ст. місто перейшло у власність Києво-Печерського монастиря. І саме його архімандрит Єлисей Плетенецький започаткував і активно розвивав книгодрукування. 1606 року він заклав у Радомислі папірню, яка виробляла сировину для лаврської друкарні і стала першим в межах сучасної України підприємством з виготовлення паперу.

Пам'ятник Єлисею Плетенецькому на ставку (фото комплексу «Замок-музей Радомисль»)

«З дня свого виникнення і до Хмельниччини папірня в Радомишлі була фактично монопольним виробником паперу в центральній Україні. Більшість церковних і світських книг, що побутували в цьому регіоні, надруковані у лаврській друкарні на радомишльському папері», – розповідають на сайті музею.

Радомишльський папір мав чотири види водяних знаків:

• шляхетські герби лаврських архімандритів Єлисея Плетенецького і Захарії Копистенського;
• стилізоване зображення одного із засновників лаври – преподобного Антонія Печерського;
• малюнок у вигляді трьох куполів з хрестами.

Один із водяних знаків радомишльського паперу (фото комплексу «Замок-музей Радомисль»)

Поступово довкола паперової фабрики виникло селище, яке називалося за головною його діяльністю – Папірня. Аж у 60-х роках ХХ ст. його приєднали до Радомишля.

Українська лікарка і громадська діячка Ольга Богомолець 2011 року створила у місті приватний комплекс «Замок-музей Радомисль». Вона викупила великий млин на Папірянському ставі, провела реконструкцію будівлі, добудувала вежу. Під млином виявили сліди давнішої будівлі, яка може бути тією давньою папірнею Києво-Печерської лаври.

Сучасний замок збудували на місці давньої папірні (фото комплексу «Замок-музей Радомисль»)

Давня-нова споруда стоїть на підземній гранітній скелі, яка заглиблюється в землю на кілька метрів. На вершині 30-метрової вежі замку розташована каплиця з рідкісною іконою Богородиці «Знамення з веселкою» та дзвіниця з дзвоном ХІХ ст.

У новій будівлі Ольга Богомолець розмістила єдиний в Європі музей української домашньої ікони і старожитностей, колекцію яких збирала сама. Також там відтворені інтер’єри XVII-XIX ст. у номерах готелю, ландшафтний парк зі скульптурами, водоспадами і пам’ятником Плетенецькому.

Музей домашньої ікони (фото з Вікіпедії)

В замку Радомисль відновили давню технологію виготовлення паперу, де кожен може спробувати цього ремесла, а також зробити вибійку.

Фото комплексу «Замок-музей Радомисль»

Давня назва міста Микгород трансформувалась у сучасний район Радомишля, де працює пивоварня. Цю броварню заснували у 1906 році брати-чехи Альбрехти, які привезли європейське обладнання і технології, зразки ячменю та хмелю для вирощування в місцевих умовах. Вони започаткували виробництво класичного чеського пілснер, згодом розширивши асортимент продукції. Пивоварню націоналізувала радянська влада, однак вона досі працює, зараз нею керує Перша приватна броварня зі Львова.