Раціональний вибір в Україні неможливий, - соціолог

«У нас після Помаранчевої революції, навіть ще під час тієї передвиборчої кампанії, електорат почали загодовувати цукерками. Електорату не кажуть правду, електорату брешуть, при чому під час виборів відбувається справжній аукціон брехні – хто більше наобіцяє. Ми рухаємось по спіралі від брехні до брехні – наобіцяють і не виконують, бо виконати неможливо. А тепер питання: а якщо сказати народу правду, проголосують за таких? Я думаю, ні. Воно якось приємніше цукерки їсти, ніж лікувати карієс», - про це в інтерв’ю ZAXID.NET розповіла експерт у сфері політичної та електоральної соціології, директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

«В Україні немає багатопартійної системи, в принципі. У нас є дві більш-менш ідеологізовані партії –  «Свобода» з більш-менш чітко вираженою позицією і електоратом та КПУ, яка вже давно перестала бути реально партією комуністичного спрямування, але її електорат – комуністичний. А всі інші відрізняються лише географією електорату та орієнтацією на Захід чи на Схід. Якщо порівняти з європейськими партіями, то там є чітка диференціація у ставленні до економічних питань. Якщо схематично – це ліберали і соціал-демократи, є ще лівіше – трішки комуністів. Щоправда, вони зближаються під час виборів, але все одно зрозуміло, хоч би що обіцяли ліберали, вони скорочуватимуть соціальні програми, проте можуть зменшити тиск на бізнес. Якщо соціал-демократи, то цілком зрозуміло, що вони будуть збільшувати податки і розширювати соціальні програми. Тож люди знають, за кого голосувати – є дуже зрозумілі, чіткі і реалістичні пропозиції. Це називається раціональне голосування. Наприклад, на минулих виборах в Україні була ідея зробити компас для виборця. Суть у тому, що виборець відповідає на певні питання щодо своєї позиції, а потім він натискає кнопочку, і програма йому показує, яка партія відповідає його позиції найбільше. Це типові західні проекти – це називається раціональний вибір: мої інтереси співпадають з програмою цієї партії, я буду за них голосувати. У нас цей проект був абсолютно нереалізований, бо ми звернулись до наших партій і ніхто жодних конкретний відповідей ні на що не дав. Якщо подивитись програми партій, то вони такі абстрактні, а якщо подивитись на конкретні пропозиції, то вони такі нереалістичні. Раціональний вибір у нас неможливий, бо раціональних пропозицій немає», - пояснила соціолог.

«Це пов’язано з тим, як будувались наші партії – довкола лідерів і фінансово-економічних груп. Ну це ж парадокс, що «Батьківщина» в Європі – серед ліберальних партій, а Партія регіонів – серед лівих, хоча мало б бути навпаки, але так вийшло. І здебільшого це пов’язано з тим, що у нас немає справжньої європейської багатопартійної системи. По-друге, з тим, що у нас після Помаранчевої революції, навіть ще під час тієї передвиборчої кампанії, електорат почали загодовувати цукерками. Електорату не кажуть правду, електорату брешуть, при чому під час виборів відбувається справжній аукціон брехні – хто більше наобіцяє. Ну який може бути раціональний вибір? Ми рухаємось по спіралі від брехні до брехні – наобіцяють і не виконують, бо виконати неможливо. А тепер питання: а якщо сказати народу правду? Про стан нашої економіки, про те, що у містах подекуди 80% зношених комунікацій, про те, наскільки у нас зношені виробничі фонди і все інше – проголосують за таких? Я думаю, ні. Воно якось приємніше цукерки їсти, ніж лікувати карієс.

За її словами, з часом цукерки приїдяться, але не для всіх: «Люди досі сподіваються. У нас дуже сильний комплекс не авторитаризму, а патерналізму. То сподівались на Ющенка, потім на Януковича, а зараз пішов процес протверезіння, але я не бачу лідерів, які могли б вести нормальний діалог з виборцем, бо не можна вести діалог, кричачи дурним голосом у мегафон. А в нас по-іншому не вміють, не звикли», - зазначила соціолог.

Читайте повне інтерв’ю з Іриною Бекешкіною на ZAXID.NET.