![Ресторан, радіо, культурний хаб: історія львівської кам’яниці з левами Ресторан, радіо, культурний хаб: історія львівської кам’яниці з левами](https://zaxid.net/resources/photos/news/202501/1602770.jpg?20250208235700&fit=cover&w=755&h=425&q=10)
Ресторан, радіо, культурний хаб: історія львівської кам’яниці з левами
028 січня у Львові відкрили перший в Україні культурний хаб ЮНЕСКО. Він розмістився на першому і другому поверхах кам’яниці на вул. Князя Романа, 6. Перед цим приміщення з історією відреставрували. ZAXID.NET розповідає історію цього будинку, який пережив кілька трансформацій.
Як пише Центр міської історії, п’ятиповерхівку звели у 1912-1914 роках на місці колишніх міських фортифікацій два купці для оренди квартир. Вже тоді вона мала ліфт, а сходи і внутрішній двір освітлювалися світловим ліхтарем на стелі. Фасад оздобили рельєфами левів, скульптурами лицарів-атлантів та кадуцеєм – символом Меркурія, що є покровителем підприємців. Стиль кам’яниці поєднує югендстиль (північний модерн), неоготику та сецесію.
Вітраж з левом і роком будівництва (фото Романа Балука)
Від початку існування кам’яниці перший поверх зайняли крамнички, у цих приміщеннях реставратори віднайшли неоготичні розписи – у кожному приміщенні інший. Фасади мають автентичні металеві решітки на вітринах.
Віднайдені під побілками неоготичні розписи (фото Анастасії Смольєнко)
На другому поверсі був ресторан «Зем’янська». Пізніше у будівлі працював банк, а в 1929 році у ньому розмістили радіо. Під ці потреби приміщення знову переобладнали. До оздоб додалася сецесія і ар деко. На щастя, інтер’єр здебільшого зберігся.
Оздоби стін колишнього ресторану (фото ZAXID.NET)
Львівське радіо було другим в межах сучасної України після харківського, хоча тоді воно було польським. У цей період там працювали відомі ведучі – батяри Тонько і Щепко, які вперше заспівали славнозвісну пісню «Тільки у Львові». У 1941, коли у Львові мінялася окупаційна влада з радянської на нацистську, українці прийшли на радіостанцію, назвали її на честь полковника Євгена Коновальця й у прямому ефірі на весь західний регіон зачитали Акт відновлення Української держави. Радянські військові кинули гранату на другому поверсі, але студію врятували металеві ролети. Вибух пролунав на сходовій клітці.
Під’їзд і сходи (фото Анастасії Смольєнко)
Совєти розібрали браму з вул. Нижанківського і зробили на першому поверсі гараж. У цьому, вже відновленому, приміщенні зараз працює мультимедійний простір «РадіоГараж». Там теж зберегли всю автентику.
А відтепер у цьому історичному місці працюватиме ще одна культурна установа – офіс і хаб ЮНЕСКО. Завдяки іноземному фінансуванню – 1,7 млн євро від Іспанії, приміщення відновили. Більшість оздоб були зашиті фанерою, гіпсокартоном і підвісними стелями. Це все довелося знімати, відчищати і відновлювати.
Відновлений офіс, ліворуч на стіні – сторічна очеретяна звукоізоляція (фото ZAXID.NET)
Але після роботи реставраторів сучасники мають нагоду любуватися неоготичними розетами на стелі та масверками на стінах. Збереглася оригінальна очеретяна студійна звукоізоляція 1930-х років, її зараз відкрили для огляду. Мармурові плити стін оздоблені золотим фризом з гронами винограду. У деяких орнаментах впізнаються навіть ардекові форми. Фахівці відновили автентичну столярку і батареї. А під зашитими гіпсокартоном стінами відкрився ще один лев – вітражний, з роком побудови кам’яниці. Одне з приміщень офісу має неоготичні двері з оригінальним фацетованим склом.
Підлога на цьому поверсі зігнила, але там зробили репліку за зразком, який знайшли на верхніх житлових поверхах будинку. Фасадні леви яскравіше виділяються на відчищеному золотому тлі (на титульному фото), також там тепер помітно дату зведення будинку.
Рояль і відновлена підлога (фото Анастасії Смольєнко)
Будівля ожила і, вкотре ревіталізована, отримала нову функцію. Тепер тут збиратимуться представники культури, мистецтва, проводитимуть різноманітні заходи та події. А роздинкою оновленого залу є старий рояль, за яким співали Соломія Крушельницька та Володимир Івасюк.