Росія приховала від літаків-розвідників усі свої військові маневри

Росія вийшла з міжнародної угоди про відкрите небо, і таким чином фактично приховала свої військові маневри, заборонивши польоти розвідувальних літаків над своєю територією. Про це повідомляє «Медуза».

Путін підписав закон про денонсацію Росією угоди про відкрите небо. Документ в понеділок вранці був опублікований на офіційному інтернет-порталі правової інформації РФ.

Угода про відкрите небо була підписана в березні 1992 року. Її використовують для спостереження з повітря і контролю над озброєнням країн-учасниць договору. В силу договір вступив через десять років і зараз об'єднує 34 країни.

Раніше попередній президент США Дональд Трамп також оголосив про вихід країни з угоди у травні 2020 року, залишивши можливість повернутися до його виконання, якщо і Росія буде повністю його виконувати. Джо Байден під час президентської кампанії критикував це рішення і називав його «недалекоглядним», але вже згодом адміністрація Байдена повідомила, що не повертатиметься в угоду.

Чому вихід Росії з цієї угоди має непокоїти

Угода про відкрите небо дозволяє польоти розвідувальних літаків над територіями країн-учасниць за спеціальними протоколами і заздалегідь узгодженим маршрутами. На таких літаках немає зброї, але є спеціальне обладнання для спостереження: фотоапарати, відеокамери, інфрачервоні сканери, радіолокаційні станції.

Також під час таких польотів на борту знаходиться представник «приймаючої» країни для спостереження за наглядачами. Договір закріплює «пасивну квоту» – певне число польотів, які зобов'язується щорічно прийняти кожна з країн-учасниць.

За логікою, вихід РФ з угоди мав би бути двосторннім: іноземні літаки розвідники не матимуть доступу до РФ, а російські – до інших країн-учасниць угоди. Проте на практиці все виглядає дещо інакше – Росія і так давно порушувала усі можливі пукнти цієї угоди.

Зокрема, Державний департамент США звинувачував Росію в зловживаннях і вибірковому виконанні положень договору – заборону польотів над Калінінградом і поблизу кордонів Абхазії і Південної Осетії, а також у виділенні кримських аеродромів для заправки літаків-розвідників.

Варто уточнити, що для контролю за озброєнням також використовуються супутники, якими в більшій мірі користуються, наприклад, США та Китай. Літаки-розвідники потрібні тим країнам, у яких немає достатнього числа власних супутників-шпигунів. Це стосується, зокрема, багатьох європейських держав, що є сусідами з Росією.

На думку експертів, США, що володіє великим угрупованням супутників-шпигунів, польоти в рамках договору не приносять багато нової інформації. Але американці рідко діляться цими даними зі своїми союзниками.