Розвиток нерухомості Шептицького

Забудова на вул. Озаркевича – біля шпиталю митрополита Шептицького у Львові – обросла скандалом за лічені дні. Ще навіть нема затвердженого проекту житлово-офісного комплексу, що має з’явитись тут, неподалік від Собору св. Юра, а юристи уже констатують: з цієї історії можна намалювати хрестоматійну схему, як отримати 0,5 га землі в центрі міста без аукціону і обійти пам’яткоохоронне законодавство.

Звісно, будівництво житла – це важливо, і певні сонні території міста потребують такого нового дихання. Та багато деталей довкола цієї теми, м’яко кажучи, насторожує. Купивши стару нерухомість площею 400 кв метрів, забудовник до неї отримав 0,45 га землі. До ділянки, наголошує адвокат мешканців, що живуть поряд, увійшла і прибудинкова територія житлових будинків з уже зовсім іншої вулиці. Ця земля є вільною від забудови і мала б бути продана з аукціону. Про ціну на землю в цьому районі, очевидно, можна особливо не говорити… Крім того, люди, що живуть тут десятиліттями, побоюються, що замість задекларованої 4-6-поверхової будівлі в тісному сусідстві з ними у «кращих» львівських традиціях може з’явитися багатоповерхівка.

Турбує людей і доля шпиталю Шептицького, де в радянські часи була гінекологія, пологове відділення й народилось багато тутешніх жителів, а також – старої амбулаторії. Обидві будівлі – на вул. Озаркевича, 4. На них свого часу митрополит Андрей не пошкодував грошей. Одну з будівель, очевидно, розберуть, якщо почнеться нове будівництво. Хоча тут планувався музей першого медичного закладу для бідних львів’ян імені Шептицького.

А ще мешканцям майбутнього будинку доведеться жити на місці поховань. Хоча не факт, що вони про це знатимуть…

Про історію і будівлі

Спочатку, розповідає голова Львівського осередку Українського лікарського товариства Володимир Семенів, митрополит Шептицький дав гроші на відкриття амбулаторії для найбіднішого населення. Для неї слугували приміщення, що знаходяться на вул. Озаркевича, 4.

У міжвоєнні роки вона надавала медичні послуги 20-40 тисячам львів’ян щороку. На той час це був перший успішний український проект у медицині. Згодом митрополит купив ще одну ділянку поряд, а 1938 року на ній відкрили новий шпиталь.

УГКЦ отримала будівлю на Озаркевича, 4 1994 року, згодом передала його шпиталю в оренду разом з прилеглою територією, зокрема з подвір’ям, де можуть гуляти пацієнти цієї медустанови. Адже в шпиталі діє один із перших у Львові осередків паліативної медицини – тут доглядають за смертельно хворими.

Про будівлі і землю

Саме тому у лікарському товаристві хвилюються, що на час нового будівництва в безпосередній близькості до шпиталю медустанова буде змушена зупинити роботу. А стару амбулаторію, не виключено, просто розберуть. Адже тепер і стара амбулаторія, і гаражі поряд з нею, і навіть котельня, яка обслуговує шпиталь та прилеглу поліклініку, – у приватній власності майбутнього забудовника.

Раніше ці об’єкти стали власністю компанії «Акватер» (за відкритими даними, таке ПП зареєстроване у Львові 2007 року, діяльність – ресторани, готелі тощо), а 2008 року (про що свідчать документи, які має ZAXID.NET) ПП продало цю нерухомість ТзОВ «Розвиток нерухомості» майже за 76 тис. грн. Цього ж року міська рада дозволила новому власнику нерухомості розробляти проект землеустрою. Однак якщо амбулаторію продали за адресою Озаркевича, 4, то дозвіл на проект землеустрою депутати дозволили готувати на ділянці під номером «4а». Та про це далі…

Уже за п’ять років після продажу згаданої нерухомості суд зобов’язав депутатів розглянути питання про надання землі під забудову на вул. Озаркевича, 4а. Йдеться про майже півгектара землі, фактично, поряд з пам’яткою ЮНЕСКО – Собором св. Юра. З рішення суду випливало, що рада проявила бездіяльність та не виносила це питання на голосування.

Природно, автора цих рядків одразу зацікавила реакція УГКЦ на таку інформацію… і здивувала. До ZAXID.NET потрапила копія листа за підписом Архієпископа і Митрополита Львівського Ігоря (Возьняка), де він рекомендує надати землю «Розвитку нерухомості». Власне, здивувало те, що інших пояснень у листі не було, а митрополит навіть не закликав фахівців дати висновки – наскільки можливо на цій території будувати. Повторюсь, хоча б з огляду на близькість до храму.

Однак через тиждень очікування ZAXID.NETтаки отримав коментар Курії Львівської архиєпархії: «Церква пішла на попередню співпрацю (з забудовником, – ред.), бо вже раніше були кроки приватизувати ділянку приватними особами, які там живуть. Це робили без погодження з Церквою. Церква би з цього нічого не мала, а товариство запропонувало Церкві певний відсоток приміщень, які будуть збудовані для церковного вжитку. Це практична пропозиція», – розповів економ Курії о. Володимир Ониськів. Як з’ясувалось згодом, забудовник обіцяє УГКЦ в новобудові 400 кв. м офісних приміщень.

Можна довго сперечатись, для чого Церкві ці приміщення поряд з великим комплексом Собору св. Юра. Та все ніби логічно – Церква надала дозвіл і за це отримає офіс.

Отож, 30 травня земельне питання, яке вже набуло в місті статусу скандального, винесли на сесію міськради. Депутати підтримали це питання. Попри те, що зранку під стіни Ратуші прийшли мешканці сусідніх до Озаркевича вулиць і щось там говорили, мовляв через забудову вони можуть позбутися саду, дитячого майданчика тощо. Мешканцям надали можливість виступити на сесії, але склалося враження, що їхні тривоги не дуже схвилювали депутатський корпус. Хоча, пригадується, політична сила, що має тут більшість, свого часу обіцяла виборцям обговорювати всі питання порядку денного, які можуть викликати дискусію, ще перед сесійними засіданнями, аби не було напруги в суспільстві (свого часу під таке обговорення потрапило питання щодо позбавлення УКУ плати за землю, – ред.). Депутати обмежились кількома легкими запитаннями до представника ТзОВ «Розвиток нерухомості» і врешті проголосували «за».

Однак вже на той час ухвала Галицького районного суду, що зобов’язувала депутатів розглянути (однак аж ніяк не голосувати позитивно) це питання, втратила силу. Принаймні так стверджує адвокат одного з мешканців Андрій Сеньків: щодо неї вже місяць тривав розгляд апеляції. Та про це ніхто на засіданні не згадав.

Про адресу і площу

А тепер повернемось до адреси. Як «4» стала «4а», як нерухомість – амбулаторію – ТзОВ «Розвиток нерухомості» купило на вул. Озаркевича, 4, а землю отримало на Озаркевича, 4а?

Директор департаменту містобудування Львівської міськради Андрій Павлів припускає, що оскільки йдеться про нову адресу для новобудови, то проектант надає їй умовну прив’язку до найближчого будинку. Натомість адвокат Андрій Сеньків каже, що не все так просто:

«Це зроблений «підлог»: купили будинок за адресою 4, а земельну ділянку забрали за адресою 4а. Нерухомості на Озаркевича, 4а немає. У відповідь на мій адвокатський запит ще 2011 року у БТІ надали відповідь, що державна реєстрація права власності на будинок на вул. Озаркевича, 4а не здійснювалось. Також у Держкомземі Львова відповіли, що «Розвиток нерухомості» не має стосунку до такої адреси, оскільки придбало об’єкти нерухомості за адресою Озаркевича, 4».

Саме така «фішка», очевидно, потрібна, аби забудовник уникнув дії пам’яткоохоронного законодавства. Оскільки Озаркевича, 4 є пам’яткою місцевого значення – шпиталь Шептицького. Забудова на її території може ускладнюватись, а от на території Озаркевича, 4а пам’ятки немає, то й нема проблем. Правозахисник Наталія Сікевич пояснює: «Такі речі можуть робити для того, аби вивести адресу майбутньої забудови за межі території пам’ятки».

Саме це й дає підстави думати, що стару амбулаторію знесуть. На такі думки наштовхує і теперішній її стан: дірява покрівля, повалені стіни, затоплені приміщення. Аби врятувати будівлю і унеможливити тут забудову, фахівці радять клопотати про внесення амбулаторії до переліку пам’яток. Але це тривала і дорога процедура.

Але постраждати може не лише амбулаторія. У згадані 0,45 га, запевняє юрист, потрапили й вільні від забудови землі – території, що прилягають до будинків на… вул. Шептицьких. «Це внутрішній двір цих будинків, він абсолютно вільний від забудови. Відтак земельне законодавство дозволяє її продавати – з аукціону. Це порушення (надання землі без аукціону, – ред.) абсолютно достатнє для скасування ухвали. Відповідне звернення в суд можуть зробити мешканці, але ефективніше, якщо це робитиме прокуратура», – наголошує Андрій Сеньків.

На підтвердження цих слів представник ініціативної групи мешканців Сергій Леонтьєв показав автору цих рядків капітальну стіну: вона розділяє дві вулиці і стоїть на межі перепаду висот – вул. Озаркевича в цьому місці знаходиться значно нижче, ніж Шептицьких.

Хоча мешканці вулиці Шептицьких не створили ОСББ і не закріпили за ним прибудинкову землю, а також важко однозначно судити про статус дитячого майданчика у їхньому подвір’ї, вони намагатимуться через суд відвоювати свій сад і громадський простір.

Про поховання

Будувати будинок на Озаркевича можна, вважають археологи. Але виключно під наглядом і за умови археологічних розкопок. А от міські чиновники вважають, що тут можуть виникнути складнощі.

«Там складні умови для забудови: перепад висот, обмеження по висоті через церкву Юра», – каже Андрій Павлів. Крім того, забудовник буде зобов’язаний розрахувати несучу здатність сусідніх будівель. Просто кажучи, чи витримають сусідні будинки будівельні роботи поряд. Наприклад, будинку на вул. Озаркевича,6, що трошки вище по вулиці, 130 років. І хоча в районній адміністрації кажуть, що він не визнаний аварійним, по всій його стіні йде тріщина – від даху – до фундаменту. Якщо новобудова поряд ще й матиме підземний паркінг, для будівництва якого треба буде вирити котлован, не важко здогадатись, як зреагує стара будівля.

Та це ще не всі «цікавинки». На території, яку отримав «Розвиток нерухомості» є ще й поховання. Як свідчить напис на хресті братської могили, тут поховано невідомих людей, які загинули в червні 1944 року. Їх тіла нібито забрали з дороги черниці і поховали. Забудовник обіцяє перенести ці поховання і доглядати за ними…

Хто є хто

Аби автора цих рядків не звинуватили в однобокості, маю наголосити: ТзОВ «Розвиток нерухомості» тою чи іншою мірою спростовувало багато фактів, щодо яких хвилюються мешканці сусідніх будинків. Так, на сесії 30 травня директор ТзОВ Микола Дмух запевнив, що майбутній будинок не порушуватиме вимоги ЮНЕСКО. І компанія вже має погоджене з управлінням історичного середовища міста та Міністерством культури історико-містобудівне обґрунтування. До слова, цю інформацію ZAXID.NET підтвердили в управлінні охорони історичного середовища міста, однак копії такого документа не надали.

Не надав її наразі й майбутній забудовник. Спочатку він обіцяв надати відповіді на всі запитання на громадському обговоренні майбутньої забудови, однак на нього не прийшов. Після цього перестав відповідати на телефонні дзвінки та електронні листи. Тому доведеться користуватися його офіційним коментарем на сесії, який, однак, не дає відповідей на багато нових запитань.

Микола Дмух повідомив, що на ділянці не планується багатоповерхова забудова: «Це буде 4-6 поверховий житловий будинок. Невеличкий. Він не буде зачіпати ніяким чином територію шпиталю, буде будуватися на відстані від шпиталю. Дивує позиція мешканців, які вже нібито знають, що він буде примикати до шпиталю – абсолютно неправда».

Також, хоч і незрозуміло чому, забудовник обіцяє впорядкувати територію біля шпиталю. І запевняє, що жодних спорів щодо землі з сусідами не має: «Мешканці не хочуть порушувати звичний уклад життя. Там був, фактично, пустир, використовувався під господарські роботи. Ми не збираємося впритул приступати до цих будинків… Всі санітарні норми будуть дотримані».

І наостанок – ким є майбутній забудовник. Якщо саме він будуватиме… Як пишуть «Наші гроші. Львів», за забудовою стоїть регіонал львівського походження Володимир Зубик. Його також пов’язують з компанією «Інтергал-Буд», яка, ймовірно, і будуватиме новий будинок на Озаркевича. Співзасновником останнього є ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал ессет менеджмент», яка, своєю чергою, заснувала і ТОВ «Розвиток нерухомості».

Припустити, що житлово-офісний комплекс тут будуватиме фірма «Інтергал-Буд», можна хоча б тому, що ТзОВ «Розвиток нерухомості» хоч і зареєстроване для будівництва житлових і нежитлових будівель, наприклад, навіть не має власного Інтернет-сайту, де б рекламувала свій продукт. «Інтергал-Буд» має. Директором цієї компанії, до слова, є Назар Городецький, колишній помічник Зубика. А суддя Галицького райсуду, рішенням якої і зобов’язали міську раду розглянути питання про надання землі ТзОВ «Розвиток нерухомості» – Людмила Городецька.

***

Мешканці вул. Шептицьких готують звернення у Мінкультури та в прокуратуру, а ще дуже чекають, що ж про це все скаже глава УГКЦ. І шкода, якщо це буде звернення з нагоди 150-річчя митрополита Андрея Шептицького, коли доведеться говорити про його спадщину, яку не вдалось врятувати.