Шляхами упівців: місця, де боролись за незалежність України

14 жовтня свідомі українці вшановують пам’ять борців за незалежність України XX століття. Цей день вважається офіційною датою створення Української повстанської армії. Без озброєння, політичної підтримки держав-союзниць, великої кількості добровольців ці борці ставили інтереси народу вище своїх і фактично приносили свої життя в жертву. ZAXID.NET розповідає про осередки упівців на Львівщині, які зараз є меморіальними і туристичними місцями.

«Гніздо яструба»

На півночі Львівщини, на межі Галичини і Волині у селі Яструбичі Шептицького району зараз працює локація «Гніздо яструба». Там розповідають історію однієї з упівських криївок і шістьох борців, які в ній прийняли свій останній бій 1949 року. Для відвідувачів організовують квести, змагання, відпочинок на природі. На місці криївки біля лісу стоїть символічний хрест.

Речі упівців для квесту у «Гнізді яструба» (фото ZAXID.NET)

Криївка у куполі церкви

У 120-річній церкві гірського прикордонного села Плоске Самбірського району виявили криївку, в якій ховалися від облав більшовиків місцеві чоловіки, зокрема і упівці. Там на стінах купола виявили підписи людей і їхню переписку, а також багато куль. Криївку викрили 1946 року через зраду місцевих. На той час там перебувало 7 чоловіків, серед них упівець Михайло Кравець, який лікувався у селі після поранення. Усіх сильно побили, а потім виселили на Сибір. Зараз криївку у куполі церкви відновлюють і включили її в туристичні маршрути у проєкті «Бойко Мандри».

Криївку виявили у церкві Михайла села Плоске на Самбірщині (фото Альони Малашиної)

Музей Шухевича

Музей головнокомандувача УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича розташований на Білогорщі у Львові. Однак вороги досі його бояться і воюють з мертвими: у день народження Степана Бандери 1 січня у музей влучив російський Shahed. У цьому приватному будинку була остання штаб-квартира Шухевича. Там він мав схованку на випадок облав і там прийняв останній бій. Поки місто і громадськість вирішують, як відбудовуватимуть музей, можна оглянути його віртуальну копію.

Криївка-типографія УПА у Басівці

У цю саму дату, 1 січня, але 2017 року невідомі хотіли знищити також криївку-музей УПА біля села Басівка Львівського району. Її підпалили, однак за деякий час музей знову відновили. Колись там була підпільна типографія УПА. А 1955 року на цьому місці відбувся бій між трьома упівцями і загоном НКВС. Зараз музей складається з двох приміщень, з’єднаних тунелем. У них зберігаються речі борців, друкарські машинки, якими друкували листівки, облаштована мінікаплиця.

Криївка-типографія у Басівці (фото Наталії Новіцької)

Народний музей УПА у Кавському

Народний музей визвольної боротьби ОУН-УПА працює у с. Кавське на Стрийщині. У народному домі зібрані однострої січових стрільців та воїнів УПА, оригінальні документи із розсекречених архівів управління НКВС колишньої Дрогобицької області, друкарська машинка та речі повстанців, знайдені 1997 року у криївці в Белецькому лісі, вишивки, які гаптували у сталінських таборах, документи ОУН та унікальні світлини. А ще тут зберігають лист-рукопис Степана Бандери 28 березня 1956 року, який він написав друзям до США.

Музей визвольної боротьби у Кавському (фото Стрийської міськради)

У Львові також є Музей визвольної боротьби, який, проте, тимчасово не працює, багато про ті часи розкажуть у Меморіальному музеї «Тюрма на Лонцького». Упівські сховки і криївки були у багатьох селах не лише західних областей. Наші бабці і дідусі були свідками тих подій, багато родинних історій переплетені з історією визвольної боротьби українців, яка триває досі.