Сквер на Сихові: як можна самотужки змінити місто

Впродовж півроку львів’яни боролись проти забудови у сквері біля свого будинку на пр. Червоної Калини, 109. Досягнувши свого, вирішили не зупинятись та зробити із покинутого скверу місце сучасного громадського простору із пристосуваннями для людей з особливими потребами та для незрячих.

Без кафе і торгового центру

Мешканка будинку на просп. Червоної Калини, 109 та активістка Наталя Піпа розповіла ZAXID.NET, що все розпочалось 5 травня 2014 року, коли мешканці будинку побачили, що частина скверу відгороджена парканом, а в асфальті з'явились дірки. Стало зрозуміло, що на тому місці планується якась масштабна забудова.

Жителі обурились, що їхньої згоди на це будівництво ніхто не запитав. Вони почали перевіряти, чи мають забудовники документи на будівництво. Виявилось, що документи у підприємців таки є, однак з певними порушеннями.

У сквері було кафе, яке впродовж семи років створювало незручності для мешканців прилеглих будинків. З'ясувалось, що власник того ж кафе на місці закладу харчування вирішив збудувати чотириповерховий торговий центр. Коли жителі дізнались, хто буде забудовувати сквер, висловили свою категоричну незгоду.

Відтак містяни декілька разів пікетували засідання міськради, доки виконком не скасував ухвалу про будівництво. Проте вирішили на досягнутому не зупинятись та відновити сквер біля будинку.

Так виглядає сквер зараз. Фото: Facebook

«Ми створили ГО «Кращий Сихів» та розпочали роботу над відновленням парку. За власні кошти мешканці встановили лавки та смітники, висадили дерева та квіти. Меценати допомогли нам встановити скульптуру Матері Божої та вистелити декоративний камінь довкола неї», - розповіла Наталя Піпа.

Із власної кишені мешканці витратили близько 22-23 тис. грн на облаштування скверу. Крім того, вони домоглись від міської ради, аби їм виділили 700 тис. грн із бюджету розвитку міста для заміни мощення у сквері та облаштування безбар’єрних заїздів для матерів з візочками та людей з особливими потребами.

«Група 109»

Про ініціативних мешканців дізнались урбаністи із візуально-просторової концепції Львова.

«Так сталось, що наші інтереси співпали. Ми хотіли зробити щось корисне та живе для міста, а мешканці потребували професійного погляду на реконструкцію скверу», - розповіла ZAXID.NET учасниця візуально-просторової концепції Львова Марічка Закалюжна.

Після знайомства урбаністів із мешканцями будинку виник «Група 109», котрий займається створенням концепції розвитку скверу на пр. Червоної Калини, 109. Молоді урбаністи розповіли, що проектування скверу - це остання стадія їхньої роботи.

Дев’ять місяців перед проектуванням вони присвятили дослідженням місцевості. Впродовж цього часу архітектори досліджували район: багато гуляли тамтешніми вулицями, спілкувались із мешканцями, вивчали архітектуру довкола.

«Ми для себе розробили таку тактику, що будемо більше спостерігати та менше втручатись у навколишнє середовище», - пояснила Марічка Закалюжна.

У процесі дослідження виробили чотири основні принципи роботи: більше досліджень, аби було менше втручань; повага до будь-якого середовища фізичного чи соціального; учасницьке проектування - залучення до розроблення проекту всіх зацікавлених; простір для всіх - у тому числі для людей з обмеженими можливостями.

Також архітектори проводили соціологічне опитування в районі заводу «Іскра» та ринку «Шувар», аби зрозуміти, наскільки проблеми мешканців поблизу скверу співмірні із проблемами жителів всього мікрорайону Сихів.

Сквер у чотири черги

Коли урбаністи почали співпрацювати із мешканцями, у жителів не було певної концепції скверу, був лише ескіз того, що люди хотіли бачити у сквері.

«Багато людей хотіли зробити у сквері фонтанчик. Це пояснюється загальним браком водойм у Львові. Молоді матусі хотіли дитячий майданчик. Однак одне загальне побажання стосувалось місць для сидіння та зелених зон», - зазначила учасниця ініціативи.

Основна ідея концепції урбаністів - місце без бар’єрів, вільний простір. Тому сквер має бути максимально комфортним для людей із особливими потребами. Для цього, окрім звичайного мощення, активісти мають намір постелити тактильну плитку для незрячих людей. Один вид плитки показуватиме на зміну напрямку руху, а другий вид - вестиме цей напрям руху. Тобто, якщо людині потрібно перетнути цей сквер з найменшими перешкодами, то тактильна плитка їй допоможе.

Візуалізація оновленого скверу.

«Ми сподіваємось, що цей сквер стане прикладом. Тобто, коли ремонтуватимуть чергову вулицю, то тактильну плитку також закладатимуть у бюджет. Хочемо, аби такі речі були нормою», - наголосив член «Групи 109» Володимир Палій.

Реконструювати занедбаний сквер активісти мають намір у чотири етапи-черги. До першої черги віднесли центральну алею, що йде від зупинки до школи. Найперше взялись за неї, аби трошки оживити це місце. Там встановлять круглі модульні лавки різного діаметру та на різній відстані. Довкола них висадять зелені насадження та вистелять газони.

«Бордюрів між газонами та бруківкою не буде. По-перше, це відповідатиме принципу безбар'єрності. По-друге, це дасть можливість почувати себе вільно. Газони - частина скверу, на них можна заходити, бавитись, сидіти», - пояснив Володимир Палій.

У другій, третій та четвертій черзі - реконструкція прилеглих до головної алеї вулиць. У другому етапі, до прикладу, мають намір організувати площу для дітей та підлітків.

Спільний проект із спільним бюджетом

Міська влада виділила 700 тис. грн. на реконструкцію скверу. Проте ці кошти підуть виключно на заміну мощення у парку. Кошти на відновлення другої, третьої та четвертої черги парку не закладені. Тому активісти вирішили назбирати їх на сайті-спільнокошті «Велика ідея».

«Ми пишемо зараз проект для отримання ґранту, однак це не основне. Ми не робимо на ґрант великих ставок. Основою бюджету стане розміщення проекту на спільнокошті "Велика ідея". За ці гроші збиратимемо начиння для скверу - лавки, освітлення, смітники, тактильну плитку», - розповіла Марічка Закалюжна.

Роботи із заміни мощення в парку мають розпочатись вже наприкінці весни. Їх проводитиме Сихівська райадміністрація. А от коли чекати встановлення нових лавок та освітлення, залежить від активності пожертв на спільнокошті.

«Ми подивимось, скільки коштів нам вдасться зібрати за допомогою «Великої ідеї», чи вдасться виграти ґрант, і тоді визначимо, як скоро встановимо нове начиння для скверу», - пояснила Марічка Закалюжна.