Стали відомі результати екзит-полів на виборах до парламенту Німеччини

У неділю, 26 вересня, громадяни Німеччини обрали новий склад парламенту. За словами багатьох експертів сьогоднішні вибори стали найважливішими виборами до Бундестагу за багато років, адже окрім нового парламенту країна невдовзі отримає нового канцлера – 67-річна Ангела Меркель, яка керувала Німеччиною впродовж останніх 16 років вирішила не висувати свою кандидатуру на цих виборах.

Згідно з оприлюдненими даними екзит-полів соціологічної служби Infratest dimap, результати виборів виглядатимуть наступним чином: Соціал-демократи СДПН – 25%, консервативний блок ХДС/ХСС – 25%, «Союз-90/Зелені» – 15%, ліберальна Вільна демократична партія – 11%, ультраправа Альтернатива для Німеччини – 11% і Ліва партія – 5%. Інші політичні сили отримали сумарно – 8% голосів виборців.

Інфографіка Infratest dimap/ARD

Водночас згідно з опитуванням телеканалу ZDF, на парламентських виборах у Німеччині перемагає Соціал-демократична партія Німеччини на чолі з кандидатом у канцлери Олафом Шольцом з 26%, натомість блоку соратників Меркель ХДС/ХСС дають лише 24%, пише «Укрінформ».

Результати вказують на суттєве падіння рейтингів ХДС/ХСС у порівнянні з минулими виборами (тоді вони отримали 32,9%), та зростання підтримки СДПН (було 20,5%)

Третю сходинку у обох опитуваннях посідають «Зелені». Їм прогнозують 14,5%, що суттєво вище ніж на виборах 2017 року (було 8,9%).

Дещо впали рейтинги праворадикалів, які 4 роки тому були на третій позиції. Зараз вони за опитуванням «Альтернатива для Німеччини» поділяють четверту сходинку Вільною демократичною партією, маючи 11%, а за прогнозом ZDF є лише п’ятими із результатом 10,1%.

Ліві з 5 % ледве потрапили в Бундестаг, вони погіршили свій результат на 4,2%.

Ймовірно, тільки вранці 27 вересня будуть відомі офіційні «попередні результати» виборів. А до публікації офіційних остаточних результатів спливе ще кілька тижнів.

Як повідомляє Deutsche Welle, близько 60,4 млн громадян Німеччини мали право проголосувати на цих виборах, з них приблизно 2,8 млн – вперше.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр перед відкриттям дільниць закликав співгромадян до участі у виборах, наголосивши, що «кожен голос має значення».

Як і очікувалося, на цих виборах більше людей, ніж будь-коли раніше, проголосували поштою. За даними виборчої комісії, кількість таких виборців сягнула майже 40%. Для порівняння: на минулих парламентських виборах у 2017 році 28,6 відсотка німців з правом голосу проголосували поштою. Тоді явка становила 76,2 відсотка.

Кого обирали на виборах?

Попри те, що під час виборчої кампанії велика увага була зосереджена на кандидатурах на посаду канцлера від різних політичних сил, персонально за них голосування не відбувалося. Сьогодні громадяни Німеччини обирали лише членів Бундестагу. І тільки через кілька тижнів новообрані депутати оберуть канцлера, який і сформує наступний уряд ФРН.

Оскільки Німеччина є парламентською республікою, то уряд тут формується партіями, що перемогли на парламентських виборах. Роль президента радше церемоніальна, головною ж є роль канцлера — лідера партії-переможця. Тому саме від цих виборів залежить конфігурація німецької влади на наступні 4 роки.

Оглядачі вважали ці вибори непередбачуваними, адже станом на 17 вересня 82% німців не знали, хто переможе на виборах, повідомляє ZDF PolitBarometer.

Хто може стати наступним канцлером?

Кандидатів на посаду канцлера, наступника Ангели Меркель, висунули лише три партії: ХДС/ХСС, соціал-демократи (СДПН) та «зелені».

60-річний Армін Лашет впродовж тривалого часу вважався фаворитом виборчої гонки. Цей політик, юрист за фахом, колишній журналіст очолює ХДС з січня. У квітні християнські демократи погодилися, що він стане їхнім кандидатом на пост канцлера. Сама Меркель назвала Лашета своїм ймовірним наступником на посаді канцлера.

Лашет двічі виборював місце депутата Європарламенту, у 2005 році він приєднався до уряду штату Північний Рейн-Вестфалія, де зараз він є прем'єр-міністром.

Армін Лашет. Фото ЕРА

Внутрішньопартійні опоненти звинувачують Лашета у відсутності харизми. У серпні навіть йшлося про те, що ХДС/ХСС має змінити кандидата на пост канцлера. Йому також закидали байдужість до масштабних повеней, які спіткали Німеччину цього літа.

Недоречний сміх Лашета під час відвідання постраждалих від повені міст у землі Північний Рейн-Вестфалія у липні цього року називають причиною падіння рейтингу ХДС/ХСС. Під час візиту відеокамери зафільмували, як Лашет щось жваво обговорював з іншими політиками і реготав, поки президент Штайнмайєр розповідав журналістам про жертв. Хоча Лашет 17 липня висловив жаль з приводу інциденту у Twitter, ця ситуація вплинула на рейтинг ХДС. Лашет також не мав особливого успіху в дебатах кандидатів на пост канцлера, глядачі не вказали його як переможця жодної з телевізійних сутичок.

63-річний соціал-демократ Олаф Шольц походить з західної Німеччини і є юристом за освітою. Був активістом молодіжного крила соціал-демократів, у 1980-х роках критикував НАТО та домінування великого бізнесу у ФРН. Він був мером Гамбургу протягом двох термінів. Шольц був одним з найближчих соратників канцлера Герхарда Шрьодера, два роки обіймав посаду генсека СДПН.

З 2018 року він був віце-канцлером Німеччини та міністром фінансів в уряді Ангели Меркель. Виступи Шольца у телевізійних дебатах глядачі визнавали кращими за його суперників.

Олаф Шольц. Фото ЕРА

Втім на компанію Шольца кинула тінь справа відділу фінансової розвідки, яку віднедавна розслідує німецька прокуратура. Річ у тім, що офіс який відповідає за боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму і юридично підпорядковувався Федеральному міністерству фінансів на чолі з Шольцем, звинувачують в неефективності та численних порушеннях законодавства. Комюніке прокуратури з інформацією про розслідування цієї справи зявилося за декілька тижнів до виборів, а тому в СДПН назвали справу не інакше як «політичною».

40-річна Анналена Бербок від «зелених» отримала освіту з політології та міжнародного права в університетах Німеччини та Британії. 2005 року вступила до партії зелених, а у 2013 році вперше стала депутаткою Бундестагу. У 2018 році разом з літературознавцем Робертом Хабеком очолила «зелених».

Анналена Бербок. Фото ЕРА

«Зелені» спочатку мали досить непогані позиції в опитуваннях щодо майбутніх виборів, але на початку літа були звинувачення на адресу Берберка. Її книгу звинувачували у плагіаті, в її офіційній біографії були виявлені неточності, які були «змінені», кандидатку також звинувачували у вимаганні підвищення цін на бензин, а політичні опоненти поширювали її фотографію з Джорджем Соросом, вказуючи, що це американський інвестор, який зробив внесок у її передвиборну кампанію.

А що з Меркель?

Після виборів 26 вересня пост федерального канцлера, як і раніше, обійматиме Ангела Меркель - формально термін повноважень канцлерки й очолюваного нею уряду закінчується першою установчою сесією новообраного Бундестагу. Ця сесія має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після проведення виборів. Допоки Бундестаг не обере нового канцлера, Меркель залишатиметься на своєму посту як виконувачка обов'язків (в.о.) канцлерки. Так було, наприклад, протягом декількох місяців після федеральних виборів 2017 року, коли тривалий час не вдавалося сформувати коаліцію.

Які можливі коаліції?

Коаліції є традицією в Німеччині, бо зазвичай жодна партія не отримує більшості. На федеральному рівні та на рівні земель одночасно можуть існувати абсолютно різні об'єднання. Наприклад, зараз Німеччиною керує коаліція ХДС/ХСС та соціал-демократів, а Берліном – коаліція соціал-демократів, зелених та Лівої партії.

Коаліції в Німеччині часто називають за партійними кольорами: для ХДС – це чорний колір, СДПН та Лівої партії – червоний, лібералів з Вільної демократичної партії – жовтий, колір зелених відповідає назві, зазначає ВВС.

На формування керівної коаліції можуть піти місяці. Після виборів 2017 року перемовини про новий уряд тривали п'ять з половиною місяців. Тож не виключають, що Різдво Німеччина зустріне з канцлеркою Меркель.