Соціологи зафіксували зростання довіри українців до російських наративів

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування і з’ясував, що серед українців суттєво зросла кількість тих, хто вірить у низку поширених наративів російської пропаганди. Найбільше зросла кількість тих, хто вірить у російські наративи про «втому» Заходу від війни, а також про конфлікт між політичним та військовим керівництвом.

Як йдеться в результатах опитування, опублікованих у понеділок, 16 жовтня, кількість опитаних українців, які вірять у проросійський наратив про серйозні конфлікти між політичною владою та командуванням армії України, за рік зросла більш ніж на половину: з 14% у вересні минулого року до 32% у жовтні цього року.

Разом із цим більшість опитаних – 54% – продовжують дотримуватися погляду, що політичне керівництво та військове командування діють злагоджено як одна команда. Хоча у вересні 2022 цей показник був вищим і складав 71%, йдеться у результатах опитування про поширеність наративів «розколу» Київського міжнародного інституту соціології.

У наратив про те, що влада України готова піти на неприйнятні компроміси з ворогом, вірять зараз 12%. Рік тому цей показник складав 5%. Утім при цьому абсолютна більшість українців – 80% – продовжують вважати, що влада не піде на неприйнятні для України компроміси (у вересні 2022 року таких було 87%.

Також помітно зросла частка тих, хто вірить у ще один наратив російської пропаганди – що Захід утомлюється від України, його підтримка слабне і взагалі він хоче від України поступок Росії. З 15% у вересні 2022 кількість таких опитаних людей виросла до 30% у жовтні 2023 року.

«Проте знову-таки більшість населення країни наразі – 63% (у вересні 2022 – 73%) вважають, що Захід продовжує допомагати Україні й хоче, щоб війна закінчилася на прийнятних для України умовах», – йдеться у результатах опитування.

Результати соцопитування показали, що у всіх регіонах простежується тенденція зростання частки тих, хто вірить у наявність конфліктів між політичною владою та командуванням армії, а також що Захід утомлюється від України. Водночас у всіх регіонах більше тих, хто дотримується протилежного погляду про відсутність конфліктів та про продовження підтримки з боку Заходу. Також у всіх регіонах більшість населення впевнені, що влада України не піде на неприйнятні для України компроміси.

Також є тенденція, що ті, хто вірять у конфлікт між політичною владою та військовим командуванням або у те, що влада готова на неприйнятні поступки, або що підтримка Заходу слабне, дещо більше схильні до територіальних поступок. Серед них 21-22% готові на територіальні поступки, а серед тих, хто не поділяє такі наративи – 10-13% згодні на поступки. Разом з цим навіть серед тих, хто поділяє певний наратив «розколу», більшість (70-74%) виступають проти територіальних компромісів.

«Вочевидь, є різні фактори, які впливають на динаміку настроїв: наростання втоми серед населення, незалежні від України обставин (як-от об’єктивні особливості постачання зброї від Заходу), несправдження певних очікувань, продовження отруєння України російською пропагандою (яка продовжує “вигадувати” шляхи, щоб ефективно досягати українців), помилки, яких могла припуститися українська влада. Потрібно неупереджено досліджувати ситуацію, визначати успішні перспективні практики разом з чесним визнанням можливих прорахунків та вдаватися до комплексних заходів з протидії негативним тенденціям», – прокоментував дослідження заступник виконавчого директора КМІС Антон Грушецький.

Опитування проводили 29 вересня-9 жовтня методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (Крим, Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.