Генпрокурор назвав докази в справі Шеремета недостатніми для суду

Генпрокурор Руслан Рябошапка назвав докази в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета недостатніми для того, аби передати справу до суду.

Як сказав він в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», на момент затримання підозрюваних обсяг доказів був достатній для оголошення їм підозр, проте розслідування на цьому етапі не завершується.

«Додаткові докази повинні збиратися і після цього. Мені здається, що на даний момент мають бути зібрані додаткові докази, щоб справа могла бути передана до суду, адже зібраного обсягу доказів недостатньо», – сказав він.

За його словами, завдання слідства – рухатися далі та встановити не лише організаторів вбивства, але і його замовників.

Також Руслан Рябошапка додав, що реакція військової спільноти та волонтерів на затримання їхніх побратимів була очікуваною для слідства.

«Ми розуміємо, що ця категорія людей користується відповідною суспільною підтримкою. Тому ми очікували таку достатньо жорстку реакцію. Це ускладнює, але й накладає ще більше відповідальності. Ми розуміємо, що докази повинні бути настільки вагомими, щоб переконати людей, які, можливо, не зовсім об’єктивні», – сказав генпрокурор.

Додамо, що слідчі у справі вбивства журналіста Павла Шеремета проситимуть Офіс генерального прокурора продовжити терміни досудового слідства ще на чотири місяці – до червня 2020 року, повідомило 28 січня «Громадське».

Нагадаємо, авто журналіста Павла Шеремета підірвали 20 липня 2016 року у центрі Києва. Незважаючи на значний суспільний резонанс, досі справа лишалася нерозкритою. Попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета до грудня 2019 року не було жодного офіційного підозрюваного.

Про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року. Слідство підозрює п'ятьох осіб: лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, ветерана АТО Андрія Антоненка. Їхнє затримання викликало неоднозначну реакцію в суспільстві та обурило волонтерські і військові кола, які неодноразово виступали на захист своїх колег – не завжди мирно.