Стадіон: за бюджетні чи інвестиційні?

Ще півроку тому своє бажання інвестувати в будівництво стадіону до Євро-2012 у Львові декларувало чимало інвесторів. Та наразі оцінити можна лише публічну пропозицію ФК «Карпати».

Львів готується до Євро-2012. Краще чи гірше від інших, але готується: йде реконструкція доріг, будуються готелі, створюється необхідна інфраструктура. І якщо б не побоювання щодо фінансування будівництва головного об'єкту до Євро-2012 - стадіону, можливо, не було б тої напруги, яка має місце в останній рік.

Отож, у липні почесний президент ФК «Карпати» Петро Димінський озвучив своє бажання інвестувати в будівництво стадіону, однак, натомість, виставив місту свої умови. Міське керівництво зважило всі «за» та «проти» і наразі на цю пропозицію не пристало. Львів починає будівництво стадіону до Євро-2012 власним коштом.

Розберемо наразі єдину пропозицію, яка прозвучала публічно і «зачепила» низку об'єктів нерухомості в місті та області, що дозволяє нам буквально з калькулятором в руках підрахувати економічну складову.

Умовою Петра Димінського було створення АТ «Народна команда «Карпати», в яке зі своїми частками мали б увійти міська та обласна влада. Ідея створення такого АТ з'явилася у керівництва «Карпат» ще в 2007 році.

ФК «Карпати» запропонував таку схему створення ВАТ «Народна команда «Карпати». Пропонувалось, аби 25% акцій належали клубу, по 25% - обласній та міській владі, а 25%+1 акція - вболівальникам. Реалізація проекту мала забезпечити будівництво футбольної академії, будівництво п'яти сучасних полів, у тому числі одного штучного; готельного комплексу; спортивних майданчиків. Згідно цього проекту, наразі збиткова команда мала вийти на самоокупність до 2012 року.

Натомість міська та обласна влада аналізували пропозицію без ентузіазму. Ймовірно, місто та область насторожувала ідея віддати вболівальникам 25%+1 акцію, бо що завадить Петру Димінському скупити ці акції та отримати контрольний пакет? Аналізуючи спосіб, в який пропонувалося продавати акції вболівальникам, можна дійти висновку, що, теоретично, Димінський міг скупити акції вболівальників. Зрештою, він і не заперечує цього. Під час однієї з прес-конференцій він відкрито заявив: «Коли ж хтось із громадян захоче продати свої акції - я готовий купити їх удвічі дорожче того ж дня. Хоча, продавати їх не раджу».

Наразі запропонована схема розподілу акцій не змінилась: 25% акцій клубу, по 25% - обласній та міській владі, 25%+1 акція - вболівальникам. Але в міста з'явився привід принаймні розглянути пропозицію Петра Димінського. ППД запропонував профінансувати будівництво стадіону до Євро-2012. Але що має зробити місто для того, щоб отримати стадіон від Димінського?

Пропозиція почесного президента ФК «Карпати» така: міська влада має внести до АТ 17 га землі навколо стадіону «Україна», 25 га землі під новий стадіон на вул. Стрийській, спортивну базу «Спартак» та низку інших об'єктів.

З усього переліченого, найбільший бізнес-інтерес представляє все ж земля. Порахуємо, скільки коштує 42 га землі, про які йде мова.

Генеральний директор інвестиційно-консалтингової науково-виробничої компанії «Центр ринкових досліджень», кандидат економічних наук Володимир Любчик у своєму інтерв'ю ZAXID.NET озвучив такі приблизні ціни на землю у Львові - від 15 до 50 тис. дол. за сотку.

Тобто, в середньому земля у Львові коштує 32,5 тис. доларів за сотку. Гектар має 100 соток, отже вартість одного гектара складає близько 3 млн 250 тис. доларів. Місто мало б внести у статутний фонд АТ 42 Га, вартість якої буде складати десь 136 млн 500 тис. доларів.

Орієнтована вартість стадіону - 85 млн євро, а вартість землі, з якою міська влада мала б увійти до статутного фонду АТ, за дуже приблизними підрахунками, складатиме 86 млн 880 тис. євро. Це не рахуючи інших задекларованих почесним президентом «Карпат» об'єктів.    

Внесок обласної влади, на думку Димінського, мав би бути таким - земля у Брюховичах (120-140 га), що є під складами боєприпасів, база обленерго і заводу ЛОРТА плюс колишня олімпійська база «Динамо-Славськ» на горі Тростян.

Вартість сотки землі у Брюховичах, за оцінкою того ж Володимира Любчика, складає 25-35 тис. дол. за сотку. Отже, не важко порахувати, що внесок облради, якби вона пристала на цю пропозицію, майже у 1 000 (!) разів перевищує вартість стадіону. І це без врахування бази «Динамо-Славськ», яка розташована в рекреаційній зоні, та ще кількох баз відпочинку, про які керівництво ФК «Карпати» вело мову протягом 2007 року.

Як бачимо, місто та область мають зробити дуже значні внески. А з чим збирається увійти до статутного фонду АТ Петро Димінський?

- Нашим внеском до акціонерного товариства «Народна команда «Карпати» буде футбольний клуб «Карпати». Наразі його вартість складає 80 мільйонів гривень, - повідомив у коментарі ZAXID.NET генеральний директор ФК «Карпати» Олександр Єфремов.

На питання, якими активами, рухомим та нерухомим майном володіють «Карпати», Олександр Єфремов сказав, що  ФК «Карпати» має нерухоме майно у достроковій оренді. Звісно, й сама команда теж вартує чималих грошей.  

Минулого року у статті, розміщеній на сайті ФК «Карпати», члени спілки консультантів «Експерт-груп» оцінювали вартість команди приблизно у 50 млн грн. Отже, за рік вартість «Карпат» збільшилась на 30 млн грн, що, напевно, керівники клубу можуть підтвердити документами. Крім того, існує прогноз консультантів, згідно з яким у 2008-2009 роках (при створенні ВАТ «Народна команда «Карпати») капіталізація клубу має становити вже 120 млн грн. На 2012 рік планується, що вартість клубу буде 250 млн грн, і 1 млрд грн - у 2020 році.

Експертна група стверджує: для того, щоб вартість клубу склала мільярд гривень, треба до 2020 року два рази стати чемпіоном України, два рази виграти Кубок України і хоча б раз пройти до півфіналу Кубку УЄФА. При цьому необхідно в чемпіонаті України протягом всього періоду займати місце в турнірній таблиці не нижче 7-8-го і 3-4 рази взяти участь у розіграші Кубку УЄФА. Наразі «Карпати» займають 12 місце в турнірній таблиці. Тобто найпростіше із поставлених експертами завдань не виконано, і мільярд наразі лишається недосяжним. Таким чином зараз Петро Димінський може внести до статутного фонду 80 млн грн та 15 мільйонів євро, які ППД обіцяв вкласти в початок робіт з будівництва стадіону вже до кінця цього року.

Навіть якщо Димінський відразу виділить на будівництво стадіону 85 млн євро, його вклад у АТ буде менший, ніж вклад міста, і значно менший, ніж вклад області. Але крім застережень міської та обласної влади, з огляду на наведені вище цифри, є ще деякі обставини, які не дозволяють пристати на пропозицію керівництва ФК «Карпати».

Землі в Брюховичах, про які вів мову Петро Димінський, належать Міністерству оборони України і місто не може ними розпоряджатись. Але навіть якщо б Міноборони дало своє «добро», то: «На цих землях розташовано і, я думаю, пан Димінський про це знає, 9 200 тонн вибухонебезпечних боєприпасів. Їх вивезення - це робота не одного місяця, в одному вагоні можна вивезти 60 тонн», - каже керівник прес-центру ЗахОК Олександр Поронюк.

Є проблеми і з самим стадіоном «Україна», який Петро Димінський бачить як один з об'єктів АТ. Так, Федерація легкої атлетики Львівської області просить владу міста не піддаватися на шантаж «можливих інвесторів» та провадити реконструкцію стадіону «Україна» як... футбольно-легкоатлетичної арени, а не виключно футбольної.

Проблеми з будівництвом стадіону до Євро-2012 міська влада розв'язала у свій спосіб: 4 серпня Львівська міськрада ухвалила рішення фінансувати будівництво футбольного стадіону до Євро-2012 за гроші міського бюджету. Частково кошти на будівництво місто планує отримати від продажу міського майна.

Перший заступник міського голови Львова Олег Синютка заявив, що 35 млн грн з бюджету розвитку, які на цей момент не мають потенційного використання, розміщені на депозитах і цілком можуть бути використані для оплати за виконання робіт з будівництва стадіону.

Пішовши на такий крок, міська рада зрушила з мертвої точки процес будівництва (щоправда для цього слід завершити узгодження нюансів щодо договору з генпідрядником - австрійською компанією «Альпіна») і частково зняла напругу навколо стадіонного питання. Можна говорити й про те, що тепер в міської влади більш вигідні умови для ведення переговорів з потенційними інвесторами. Одна справа, коли інвестор (ті ж «Карпати») роблять свої пропозиції в умовах невизначеності, цейтноту та претензій до міста з боку УЄФА, інша - коли розпочинаються будівельні роботи і місто дотримується задекларованих УЄФА термінів.

Зрештою, це рішення дозволило перевести новий львівський стадіон у «помірну» зону ризику, в якій перебувають більшість українських та польських міст, окрім «низькоризикових» Донецька та Дніпропетровська та «високоризикових» Києва та Варшави. Окрім того, є підстави сподіватися, що рішення виконкому УЄФА в Бордо залишити проведення Євро-20012 в Україні та Польщі дозволить Львову відновити переговори з потенційними інвесторами будівництва стадіону.