Студмістечко УКУ: п’ять відмінностей

Василь Косів, 3 вересня 2013236920

Текст - не про візію, яка декларується на майбутнє. І не про те, як виглядають будівлі. Більшість того, що проектують і будують у Львові, відрізняється від студентського містечка Українського католицького університету не так виглядом, як методами роботи.

1. Якщо хтось має багато грошей або високу посаду – він майже завжди переконаний, що є фахівцем в усіх галузях і ліпше знає, “як має бути”. І не поважатиме себе, якщо якийсь архітектор чи дизайнер “буде йому розказувати”. “Я сам собі архітектор”, –такечасто можна почути від власника. Проект такі люди розглядають як кілька листів з кресленнями, потрібними для отримання дозволу на будівництво. І в більшості звертаються до першого-ліпшого архітектора з дипломом, котрий зробить це швидко, а головне – дешево, та ще й забезпечить отримання всіх дозволів і погоджень.

У широкій спільноті УКУ не бракує людей з посадами, статусом, навіть грошима. Однак є закономірність: що більше освіченості – то більше визнання фаховості іншого. Ректор і сенат університету знали все про навчальний процес та студентське життя в кампусі, але розуміли, що цього недостатньо, щоб уявити собі, як мають виглядати споруди студмістечка. Тому потребували поради широкого кола фахівців. Багато місяців було витрачено на спілкування з професіоналами, на дискусії і співпрацю українських та іноземних архітекторів, але так народилася спільна візія будівлі.

2. Якщо архітектор отримав замовлення на великий і політично важливий об’єкт – для нього це великий шанс показати свій талант. Шанс на самовираження, впровадження своїх ідей в життя, можливість запроектувати свою найкращу споруду, щоб вона стала окрасою міста. Архітектор покаже і підкаже, як буде ліпше для клієнта.

Найважливішим органом архітекторів, які проектують УКУ, є вуха! Намагання багато слухати і справді почути, що потрібно клієнту, є дуже рідкісним вмінням. Найціннішою їхньою рисою є повага до великих і дрібних потреб, проблем університету і готовність послужити для їхнього вирішення. Що більше фаховості – то менше необґрунтованих амбіцій.

3. Якщо є земельна ділянка і гроші на спорудження будівлі – треба все робити швидко. Нема часу на пусті балачки, на “непотрібні малюнки”, важливо – проектна документація (в кращому випадку), і якнайшвидше будувати! Головне – квадратні метри, приміщення, які потім можна заповнити, освоїти, продати… Хтось потім все-одно це використає, навіть якщо доведеться трохи переробити, перепланувати. Житловий будинок стоїть напівпорожній, квартири не продаються, хоч ніби “покращені”, з модними матеріалами. У новозбудованому храмі думають, як використати отой дивний простір, який утворився поміж елементів конструкції (пропонують найрізноманітніші і найкреативніші рішення). В готелі журяться, що, напевне, доведеться ліквідувати кілька номерів, щоб зробити нормальну рецепцію… Звична ситуація: були гроші – не було професіоналізму.

Земельна ділянка в УКУ була давно. Але, мабуть, жоден інший об’єкт в Україні не проектується так довго, як ці кілька будівель. Спочатку – обговорення потреб університету в межах стратегічного і просторового планування. Потім – конкурс на просторову концепцію серед найліпших архітектурних фірм світу. Презентації, зустрічі, обговорення з викладачами, студентами, партнерами, друзями університету. Тривалий процес обдумування. Вибір архітектора і початок проектування. Знову відкриті презентації ескізів, зустрічі, обговорення. Так народжується простір, що диктує форму, котра буде лише наслідком попередніх етапів. Спочатку грошей не було. Але коли з’явився професійний проект – вони знайшлися.

4. Якщо потрібно збудувати університетські корпуси, а на ділянці стоїть незавершена споруда на кілька тисяч квадратних метрів, її обов’язково треба використати! Стільки бетону залито, стільки цегляних стін змуровано, не пропадати ж такому добру! Можна щось перепланувати, десь переробити, трохи реконструювати і пристосувати! “Пристосування” є сьогодні одним із найпоширеніших методів; в архітектурі і не тільки.

Велетенський недобудований театр радянської армії знесли. Це було дуже непросто і зовсім недешево. Але знесли повністю, а будматеріали майже не використали для нових корпусів. Бо ні цегла, ні квадратні метри насправді не є цінністю, якщо ідеологія споруди є чужою. Ідеологія не в сенсі комунізму, а масштабу, технологічних і життєвих функцій будинку.

5. Якщо приміщення будуть недостатньо освітлені – можна запроектувати багато красивих ламп. Якщо буде холодно – можна продумати утеплення, поставити найсучасніші газові котли і радіатори. Якщо жарко – є багато фірм, які запропонують модні кондиціонери. Дороге обладнання, встановлене в більшості через помилки в проектуванні, є зазвичай об’єктом гордості господаря.

Проектуючи будівлі, архітектори думали про клімат, світло і повітря. Кращі будівлі – не ті, де найсучасніші котли і кондиціонери, а там, де вони майже не потрібні! Енергоефективність будинків студентського містечка – це не лише економія грошей, зменшення викидів в атмосферу, але й виклик теперішнім українським стандартам.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 20

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Гість 19 вересня 2013, 18:36

    В УКУ навчають відомі та розумні викладач!Треба відвідати цей вуз і відчути ,яка аура університету!Мій син закінчив УКУ і сьогодні ,маючи міцні знання, продовжує навчатися в Європі.Таких знань він би не отримав у жодному з вузів України111 А хто встановлює рейтинги ,то ми знаємо111

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • неук 11 вересня 2013, 15:53

    Лише 4 країнські виші увійшли до світового рейтингу, причому найкращий - університет ім. Шевченка десь на 500-у місті. А ми тут упиваємся, як УКУ кампус будувало. Хто де чув у світі про цей УКУ ? Навіть про КПІ майже ніхто не чув. І як ми любимо вихвалятися по-пустому.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Тудор 9 вересня 2013, 22:05

    Чуть не пропустил главной идеи :) Ну разве можно размышлять о чем-либо, не зная польского языка? Лучше купите себе, мадам, жвачку :))

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук