«Це не гра, а шанс лишитися живим»

«Все почалось ще з кривавих подій на київському Майдані. У лютому 2014 року силовики почали «зачищати» Майдан. Наші медики допомагали людям, які постраждали, надавали першу медичну допомогу, спиняли кровотечі. Це тривало десь до квітня. Потім все затихло, Майдан потрохи розійшовся і вони повернулись додому», - пригадує волонтер Мар’яна Жураковська.

Не могли вчинити по-іншому

Однак вже у червні 2014 року перед волонтерами постало нове завдання. Добровольчий батальйон «Львів» вирушав на передову, до медиків зателефонували і попросили про допомогу.

«Нас попросили їх чомусь навчити. Тоді не йшлося про тактичну чи цивільну медицину, тоді всі були перейняті патріотичним духом і їхали на передову. Про підготовку, а тим паче про медичну, думали одиниці. Наші медики навчали хлопців з добровольчого батальйону, насамперед, азів домедичної підготовки. Часу було мало і ми були не зовсім готові, що доведеться працювати у такій ситуації», - розповідає Мар’яна Жураковська.

За словами дівчини, тоді волонтери-медики почали не лише навчали мобілізованих, а й вчитись самі. Зокрема, волонтери навчались у інструкторів з тактичної медицини армій країн НАТО,  які саме проводили тренінги в Україні. 

«Ми розуміли, що треба щось робити, бо потім буде пізно. Ніхто не був готовий до такого перебігу подій, тому діяти доводилось спонтанно», - додала волонтер.

Новий рівень

В січні 2015 року сформувалась громадська організація «T-Helpers», керівником якої є доцент Львівського медуніверситету Наталя Іжицька.

«Перейти на рівень офіційної реєстрації треба було, бо до нас почало звертатися багато організацій (університет МВС, Національна Гвардія, Прикордонна служба,  Академія сухопутних військ, добровольчі батальйони) з проханням провести навчання та допомогти з медичним забезпеченням. Тоді нам також запропонували заключити офіційну угоду про співпрацю», - розповідає Наталя Іжицька.

Волонтерська організація підписала меморандум про співпрацю з Академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, згідно з яким волонтери проводять навчання з тактичної медицини для студентів академії.

За словами волонтерів, основною проблемою, з якою вони зіткнулися на початку їхньої діяльності, була низька мотивація бійців до навчань.

Наталя Іжицька

«Пам’ятаю випадок, коли під час проведення занять один з п’яних бійців демонстративно встромив собі ножа в ногу під час розбору теми «кровотечі». Довелося зупинити заняття і повідомити про це командування підрозділу. Неуважність, необережне поводження з зброєю, ігнорування правил безпеки та зловживання алкоголем  найчастіше призводять до травмування і смертей бійців», - розповідає Наталя Іжицька.

За її словами, цьогорічна медекспертиза показала, що причиною поранень у 80%  випадків є зловживання алкоголем. «Це велика проблема, на яку в Україні закривають очі», - каже жінка.

Як на війні

Основна програма, яку зараз викладають волонтери-медики, – курс бійця-рятувальника. Це набір певних правил і дій, які потрібно виконувати якщо тебе поранили. Такі навчання, за словами волонтерів, відбуваються протягом одного дня.

«Вранці ми проводимо теоретично-практичні навчання. Група інструкторів, яка складається з 6 медиків, ділиться на команди і займає позиції на 3 точках: кровотечі, евакуація та перша домедична підготовка. Хлопці теж діляться на групи і по черзі прослуховують ці 3 блоки. Після обіду вони мають застосувати здобуті знання на практиці. Ми моделюємо максимально наближену до війни ситуацію, використовуючи холості патрони, димові шашки, вибухові пакети. Ставимо хлопцям завдання, до прикладу, говоримо, що у вас є троє поранених, яких ви маєте врятувати з поля бою. Після цього «бою» ми покроково розбираємо дії хлопців, хто що зробив правильно, які помилки вони допустили, кого вбили, а хто розгубився. Пояснивши їхні помилки, ми моделюємо ще одну ситуацію, яка відрізняється від першої, але принцип дії залишається тим самим, щоб вони могли закріпити знання на практиці», - пояснила Мар’яна Жураковська.

Оскільки для моделювання різних ситуацій потрібно достатньо місця, то навчання волонтери проводять на полігонах, зокрема на Яворівському.

А що в аптечці?

Індивідуальна аптечка може врятувати бійця у потрібну хвилину, якщо у ній будуть необхідні медикаменти. Однак, за словами волонтера-медика, те, що знаходиться у аптечках військових, які відправляються на Схід, навряд чи врятує комусь життя.

«Держава забезпечує наших військових гумовими джгутами, які не завжди є новими і в робочому стані, та двома індивідуальними перев’язувальними пакетами (ІПП), в кращому випадку 1956-1957 років випуску. Це смішно. В Міністерстві оборони України планували провести закупки аптечок «натівського» зразка, однак, на жаль, це залишилося лише в планах», - розповідає медик Наталія Іжицька.

Аптечка, укомплектована за стандартами НАТО, коштує приблизно 2000 грн. До неї входять: кровоспинне, джгут-турнікет, ізраїльський бандаж, оклюзійна наліпка, декомпресійна голка, назофарингіальна трубка тощо.

Мар’яна Жураковська

Волонтери наголошують, що із закупівлею та формуванням аптечок, їм дуже допомагають з-за кордону.  Особливо українська діаспора у Польщі та США: вони збирають гроші, купують необхідні речі та відправляють їх на Батьківщину.  «Більшість медикаментів нам доводиться замовляти з-за кордону, бо в Україні вони поки що не виробляються, тому допомога діаспори є дуже важливою», - пояснила Мар’яна Жураковська.

«На жаль, якби не волонтери, то ситуація із забезпеченням була б плачевною. Медикаментів, як завжди, бракує. Зокрема, бракує хороших антибіотиків, протизапальних, кровоспинних, знеболюючих. Ми намагаємось допомагати з медикаментами, однак для всього потрібні кошти», - додає Наталя Іжицька.

Волонтери T-helpers, окрім допомоги у медичному забезпеченні бійців різних батальйонів, змогли повністю укомплектувати «швидку допомогу» для 66-го львівського мобільного госпіталю.

Своїми силами

Нині до T-helpers входять 20 професійних медиків та ще 5 людей, які допомагають з організаційними питаннями. За рік існування організації волонтери T-helpers провели навчально-тренувальні заняття з тактичної медицини для 18 тис. військових, з яких понад 5 тис. осіб забезпечили індивідуальними аптечками.

«Коли усвідомлюєш, що твої знання можуть допомогти нашим хлопцям залишитися в живих, не можеш ними не ділитися. Так, волонтерство важко поєднувати з роботою. Іноді приходиш додому ледь жива, але коли тобі дзвонять бійці і в трубку голосно хором кричать «дякую» - це надихає. У такі моменти розумієш, що ти робиш щось корисне», - каже Наталя Іжицька.

За словами волонтера Мар’яни Жураковської, зараз медикам трішки легше, бо команда збільшилась до 25 осіб. Люди можуть заміняти одне одного на навчаннях, це допомагає поєднувати основну роботу та волонтерство.

Волонтери наголошують, що успіх їхньої організації був би набагато меншим, якби не люди, які щодня перераховують кошти на банківську картку T-helpers, та місцева влада. Зокрема, департамент охорони здоров’я ЛОДА й управління охорони здоров’я ЛМР, які забезпечують волонтерів транспортом та паливом, коли потрібно провести навчання на полігоні.

«Торік у нас було більше фінансових можливостей і ми могли краще забезпечувати військових медикаментами, цьогоріч люди не мають змоги перераховувати нам багато коштів, але у нас краще налагодився процес навчання. Хлопці стали більш мотивованими, зараз вони усвідомлюють, що наші навчання – це не просто гра, а їхній шанс залишитися в живих», – каже Жураковська.