«Тупі селюки» і Нацкорпус

Якщо ви живете в місті, то проблему, про яку писатиму, уявити буде складно. Вона про добро, благодійність і комунікацію.

Тому спробую пояснити простіше. Уявіть, ви виходите з під’їзду – а на вас нападає розлючений бик. Великий, з рогами. Ось він, навпроти вашого обличчя. Великі червоні очі, з рота тече слина. Нападає. Коле рогами, б’є.

Або ж – живете в будинку, де ОСББ. Назбирали грошей, облагородили прибудинкову територію - посіяли газон, насадили трави і квітів. Змонтували декоративну огорожу. А десяток корів зайшли на територію – зламали огорожу, витоптали все, попаслися на вашій траві, вибачте, покакали.

Так, це уявити у місті складно. А коли я опишу, що це відбулося в селі – ймовірно, виглядатиме смішно. Принаймні, кажуть очевидці, в поліції сміялися із заяви мешканця нашого села, що «бик поколов рогами».

Але в селі такі самі вулиці, такі самі люди і така сама їхня власність.

Тепер, коли ви уявили – до справи.

Зала засідань колишньої сільської ради, а ще раніше колгоспу села Красів, прикрашена святково. Столи застелені блакитними скатертинами. Образ Матінки Божої та портрет Шевченка позаду доповідачів. Патріотичні плакати «Україна в нас єдина, бережи її, дитино» приклеєні клеєм до стіни.

Вперше за десять років тут проводять загальні збори села. Вперше звітуватиме староста села та депутатка – представниця села в ОТГ. На порядку денному – понад 10 питань і проблем.

Людей по-справжньому дістало, що їх мають за тупих селюків. Саме так їх називали прихильники притулку для тварин на сторінці притулку, коли дізналися, що на зборах розглядатимуть проблеми, пов’язані з ним.

Насправді ж люди тут – чудові. Добрі, мудрі та ініціативні.

Їх сьогодні прийшло багато. Так багато буває тільки на Пасху, коли з’їжджаються усі рідні. Трохи бентежать хіба хлопці від Національного корпусу, які прийшли невідомо від кого і невідомо чого. В залі – ніде яблуку впасти.

Перші три години минули спокійно.

Люди обговорювали автозлом, власник якого захопив землю і зберігає там металобрухт.

Відсутність дороги. Загублених 7 мільйонів в ОТГ.

Хамовитого бізнесмена, який прийшов на збори не просити, а вимагати 5 гектарів лісу в оренду. Усі ці складні питання обговорювали спокійно.

Однак, як тільки мова зайшла про притулок – напруга зросла. Хлопців з десять від Національного корпусу пробралися ближче до сцени.

Наташка – так зветься місцева жінка, яка управляє притулком, напружилася. Навіть більше, ніж коли вона захищала на камеру інтереси підприємця – того самого, який кричить і вимагає 5 га лісу. Камеру, до речі, привезли хлопці з Нацкорпусу*. Їх представник давав маячки, коли вмикати камеру, і, зазвичай, ті маячки були, коли виступала та сама Наташка.

Її виступи були надто емоційні й недоречні.

Модерацію зборів на себе взяв голова ініціативної групи Юрій. На вигляд – років тридцять. Молодь у селі вирішила створити ініціативну групу і самотужки боротися з проблемами, які назбиралися. Від місцевої влади поки – годі чекати.

– Друзі, перед обговоренням цього питання, я хочу сказати – ми не прагнемо вас (притулок, - авт.) вигнати з села. Ми не ставимо перед собою такої мети. Ми любимо тварин. Але найбільше людей обурює, що тварини з притулку вільно гуляють селом. Пастух не допомагає. Тварини тікали, їх забували. Люди бояться, що їх поколять, покусають. Такі випадки були.

Люди та ініціативна група спокійно ставлять питання представникам притулку.

Попри добру справу, питань трохи назбиралося: так, людину поколов бик. Тварини, поки пасуться, заходять на чужі поля, топчуть їх - за ними пастух недобре наглядає. Були випадки, коли тварини заблукали.

До подвір’я сусіда прибилася хвора корова, у якої не було хвоста і текла кров. Людям важливо знати, чи є належний догляд ветеринара за хворими тваринами, адже є хвороби, які можуть передаватися тваринам, які живуть в селі.

Тварин, які помирають – з’їдають собаки, які теж живуть у притулку. Ці ж собаки вільно гуляють селом. Рештки тварин захоронюють невідомо де.

Однак, будувати діалог складно. У відповідь на запитання людей кричить Нацкорпус. Кричить група підтримки притулку – начебто ми проти них.

Андріана Байло, зоозахисниця, помічниця нардепа Капліна: «Це пресинг і цькування! Ви створюєте провокації».

«Нацкорпус»: «У нас не виходить говорити, ви просто хочете вижити нас з того села. І ми, як представники Національного корпусу, будемо захищати цей притулок!»

Тоді представники притулку і їх група підтримки демонстративно виходять з зали, забирають свого оператора. Шоу завершилося.

Увечері на сторінці Нацкорпусу з’являється заява: «Черговий напад на притулок для тварин. Притулок став кісткою в горлі як місцевій владі, так і бізнесу у їхніх спекулятивних іграх у боротьбі за ласі земельні ділянки. Ми, націоналісти, вважаємо порятунок життя тварин благородною справою, а посягання на цю справу методами шантажу, погроз, залякувань та маніпуляцій – неприпустимими».

Хлопці і дівчата, великої політики тут немає, не шукайте. Висмоктувати заяви з пальця - негарно.

Основне прохання мешканців села – щоб тварини не паслися на чужих полях і не гуляли без нагляду селом

Юрій, керівник ініціативної групи, намагався озвучити чотири прохання до представників притулку: належне захоронення тварин у санітарній зоні, щоб тварини вільно не гуляли селом, щоб не паслися на чужих територіях. І щоб у притулку стежили за здоров’ям та вакцинацією тварин, особливо це стосується захворювань, які можуть бути заразними.

І ці прохання ми досі адресуємо притулку. Просимо допомоги у зоозахисних організацій щодо комунікації з представниками притулку. На жаль, нам це поки не вдається. Нас вважають тупими селюками.

Якщо Ви можете нам допомогти, прошу звертатися до Галини Стасюк, представниці ініціативної групи (097 547 28 75).

P.S. А хто ж в «Угольку»?

Рік тому метрів за сто від села відкрили великий притулок для свійських тварин – «Уголек». В оренду взяли паї. Справа дуже добра, і я захоплююся саможертовністю засновниці Олександри. Вони викуповують або забирають тварин, які вже не потрібні своїм власникам – коли вони старі, хворі і їх збираються віддати на бійню. Олександра робить все, аби тварини доживали свою старість і помирали природною смертю. Засновниця відкрила три таких притулки – у Львівській області, у містах Миколаїв та Дніпро.

У Красові живе понад 100 тварин: корови, вівці, кози, барани, собаки і навіть страуси

У Красові живе понад 100 тварин: корови, вівці, кози, барани, собаки і навіть страуси. Територія акуратно прибрана. Проте, трохи шокують рештки коня на землі. Олександра каже, що померлих тварин з’їдають собаки, які тут живуть.

Великій рогатій худобі добудовують стійло, наразі вона на вулиці.

Я вранці перед зборами бачилася із засновницею притулку, аби озвучити головні питання від людей. Однак, часу на розмову було мало, хвилин п'ятнадцять. Олександра була привітною, проте всі зауваження відкидала і казала, що то – вигадки людей.

P.P.S. Ще раз, ми вважаємо роботу такого притулку – дуже благородною і доброю справою і підтримуємо його функціонування. Ми лише просимо, щоб від бездіяльності керівників притулку не страждали люди, які живуть поруч.

Ми з задоволенням будемо допомагати тваринам. От я з дідусем, щонайменше, радо віддаватиму скошене сіно та траву з полів – корівкам.

Фото з офіційної сторінки притулку домашнього типу «Угольок»

*UPD. Знімальна група представляла не Національний корпус Львівщини, а "Радіо Свободу", яка знімала фільм про притулок.