У Львові бракує фахівців для роботи з людьми з ментальними розладами
Упродовж тижня у Центрі соціальної адаптації і реабілітації для осіб з ментальними порушеннями, що діє на базі денного стаціонару Львівського обласного психоневрологічного диспансеру проводять заходи в межах суспільно-мистецької акції «Один із нас, один з людей...» з нагоди Всесвітнього Дня психічного здоров’я.
Сьогодні відбудеться колективний перегляд фільму та поетичний творчий вечір пацієнтів, завтра – майстер-клас з писанкарства, повідомила 10 жовтня керівник ГО «Плече», що курує центр, Лариса Павільчук.
Л.Павільчук поінформувала, що центр був створений наприкінці 2008 року. «Він розрахований прийняти усіх пацієнтів денного стаціонару, до 100 осіб. Ми проводили анкетування і виявили, що впродовж місяця у заходах центру бере участь до 50 осіб».
За її словами, найбільше стримує розвиток центру нестача фахівців. «У нас нема професійного середовища – це проблема. На жаль, кадри з соціальної роботи і реабілітації для осіб з ментальними порушеннями не готують у медичних закладах, а тут можуть працювати лише працівники, що мають медичну освіту. Ми самотужки опановуємо всі нові теми. Добре, що налагоджена співпраця з поляками, німцями, і ми періодично можемо подивитися, як вони це роблять у себе».
Психолог Центру Світлана Павич, яка проводить заняття з арт-терапії та соціально-психологічні тренінги, зазначила: «Центр – це місце, де пацієнтам затишно, спокійно і де вони мають коло спілкування. «Люди приходять сюди добровільно, і здебільшого залишається з нами. Найчастіше наші пацієнти є справді самотні, вони перебувають в ізоляції, і поза диспансером їм фактично нема куди іти. Вони достатньо стигматизовані в нашому суспільстві».
Це відбувається зокрема тому, що в центрі проводять сеанси музикотерапії, кінотерапії, години спілкування, групові екскурсії, влаштовують свята.
Психолог повідомила, що у центрі, як і всюди в світі, працюють на те, щоб зробити життя хворих осіб якомога повноціннішим, щоб вони таки були членами суспільства. Для цього, за її словами, багато зусиль витрачається на відновлення навиків спілкування. «Під час соціально-психологічні тренінгів вони вчаться бути впевненішими в собі. Ми допомагаємо їм виробляти самоідентифікацію, дізнаватися, що кожна особа може, а чого не може. Відбуваються заняття з психоедукації, щоб пацієнти знали про свою хворобу, і могли розрізняти, що від них самих залежить в їхньому стані, що піддається корекції».
С.Павич додала, що окрім цього, проводить заняття з набуття побутових вмінь – самостійно прибирати, готувати, складати бюджет. «Один з пацієнтів, він уже тривалий час відвідує центр, зміг наважитися вирішити проблему з сусідами, що живуть поверхом вище. Вони його періодично затоплювали. Останнього разу він з нашим юристом склав заяву, і тепер, як знаю, у його квартирі проводять ремонт, – повідомила вона. – Інший пацієнт, правда, він ходить до центр з початку заснування, живе сам. Він навчився складати собі розпорядок, раз у два тижні миє ванну кімнату, ходить купувати продукти, і вже дещо собі готує».