У Молдові зростає передвиборча напруга

Гагаузія – один з найбільш проросійських регіонів Молдови. Гагаузи, які там проживають, хоч і мають власну мову (що належить до тюркської мовної групи і є спорідненою зі сучасною турецькою мовою), схильні говорити російською в повсякденному житті. Вони також охоче користуються російськомовними ЗМІ і, якщо дозволяють гаманці, відправляють своїх дітей до російських університетів. Вони часто емігрують на заробітки до Москви або Санкт-Петербурга. Гагаузи в переважній більшості вважають себе частиною «русского міра», тобто російського цивілізаційного, мовного й культурного простору. Вони не люблять Захід і з неохотою дивляться на багаторічний процес європейської інтеграції Молдови, громадянами якої вони є.

Гагаузи підтримують Москву

Як наслідок, гагаузи традиційно підтримують – і на національних, і на місцевих виборах – тих політиків, які виступають за якомога тіснішу співпрацю з Москвою і мають підтримку Кремля. Так було і під час виборів на посаду башкана у квітні-травні 2023 року. Так називається найвища посада в Гагаузькій автономії. Її здобула донедавна маловідома постать – Євгенія Гуцул. Нова очільниця Гагаузії йшла на вибори за підтримки популістської, проросійської партії «Шор», названої на честь її творця і голови – бізнесмена і проросійського політика Ілана Шора, який 2019 року втік з Молдови до Ізраїлю. Перемога Гуцул втішила не лише самого Шора, але й насамперед Москву, яка щонайменше з другої половини 2022 року і далі, очевидно, робить ставку на нього та підконтрольні йому політичні сили як на головний інструмент боротьби з прозахідним урядом Молдови та дестабілізації ситуації в країні.

Лідер на відстані

Окрім своєї політичної діяльності, Шор відомий у Молдові своєю причетністю до «справи мільярда» – крадіжки одного мільярда доларів США з місцевих банків у 2014 році, за яку Апеляційний суд Кишинева у квітні 2023 року (через чотири роки після того, як він втік з країни) засудив його до 15 років позбавлення волі. Однак факт перебування за межами Молдови й остаточний вирок не заважають йому бути політично активним на внутрішній арені. Шор і надалі є одним з найбільш активних і впізнаваних політиків і найзапеклішим опонентом чинної влади. Саме підконтрольні йому політичні кола були відповідальні за хвилю антиурядових протестів, що прокотилася Кишиневом у 2022 і 2023 роках. Москва ж активно підтримувала ці дії.

Влада від самого початку стверджувала, і журналісти-розслідувачі підтвердили ці висновки, що протести були організовані незаконно. Мало того, що їхнім учасникам платили, що вже є незаконним, так ще й використовували для цього кошти незрозумілого походження. Припущення було однозначним – Шор фінансував діяльність пов'язаних з ним політичних сил, використовуючи гроші, вкрадені 2014 року. Також стверджувалося, що частина грошей, які використовувалися для антиурядової діяльності, надходила до Молдови безпосередньо з Росії. Ці звинувачення, до речі, пізніше підтвердила молдовська розвідка.

Нарешті, у червні 2023 року, менш ніж через два місяці після перемоги Гуцул на виборах башкана Гагаузії, Конституційний суд Молдови визнав партію «Шор» неконституційною і розпустив її. Судді дійшли висновку, що угруповання є антидемократичною організацією, і вони не були самотніми в цій думці. Нещодавно, у жовтні 2022-го, США наклали санкції на її лідера за «підтримувані Кремлем спроби втручання у вибори в Молдові». Пізніше Велика Британія, ЄУ та Польща також наклали на нього аналогічні санкції з тих самих причин. Однак Шор не склав зброї. Навпаки. Очікуючи такого вироку, він заздалегідь почав створювати мережу дрібніших угруповань, які мали стати спадкоємцями партії «Шор».

Зміна акцентів

Хоча створення кількох партій замість однієї забороненої дозволило «шорівцям» зберегти своє легальне представництво на молдовській політичній сцені, не можна не зауважити, що останнім часом активність підконтрольних їй угруповань помітно знизилася. Причина банальна: брак ресурсів. Надзвичайно динамічна діяльність партій «Шор» була можлива завдяки притоку готівки з незрозумілих джерел, що дозволяло, наприклад, фінансувати масові демонстрації. Однак уже багато місяців це неможливо. За рішенням Конституційного суду значну частину партійних активів було конфісковано. Ще одним ударом по фінансах периферійних партій були і є регулярні рейди спецслужб по партійних офісах, які зазвичай закінчуються подальшою конфіскацією великих сум готівки.

Значно ослаблені, жорстко контрольовані спецслужбами і позбавлені ресурсів, партійні структури Шора за останні кілька місяців втратили своє значення. Москва більше не могла розраховувати на використання їх для дестабілізації ситуації в Молдові, не кажучи вже про спроби повалення уряду. Навіть демонстрації, подібні до тих, що відбувалися у 2022 чи 2023 роках, тепер видаються поза межами можливостей цих організацій. Тож, схоже, усвідомлюючи це, Кремль вирішив використати відносно новий і перспективний інструмент, яким стала Гагаузія після того, як до влади там прийшла представниця Шора. Нова башканка, схоже, стала молдовською фавориткою Кремля. За перші чотири місяці цього року вона відвідала Росію аж тричі. Їй також вдалося досягти того, про що більшість проросійських молдовських політиків можуть лише мріяти. Під час свого перебування в березні в Сочі, де вона була гостею Всесвітнього фестивалю молоді, вона зустрілася з Владіміром Путіним. Розмова, а точніше обмін словами, з російським президентом тривала недовго, але фотографія, на якій Гуцул стоїть поруч з Путіним і тисне йому руку, напевно, справила враження на представників лівого (тобто проросійського) крила молдовської політичної сцени. Її також двічі приймала голова Ради Федерації Валентина Матвієнко. Нарешті, Гуцул також взяла участь у програмі з провідним російським пропагандистом Владіміром Соловйовим.

Батоги і пряники

Важливо, що під час другого із цих візитів, який відбувся у квітні, було укладено угоду між владою Гагаузії та російським державним «Промсвязьбанком». Згідно з угодою, цей банк має відкрити спеціальні рахунки для близько 25 тисяч «соціально вразливих» мешканців Гагаузії, переважно пенсіонерів. З 1 травня на ці рахунки щомісяця виплачуватимуться грошові допомоги в розмірі близько 100 євро. Гроші мають надходити від невизначених «партнерів у Росії». Під час візиту до Москви у квітні Гуцул також попросила «Газпром» постачати газ до Гагаузії за нижчою ціною, ніж для Молдови в цілому.

Вищезгадані візити, зустрічі й домовленості дозволяють Кремлю вправно досягати кількох важливих цілей. По-перше, вони, очевидно, зміцнюють позиції самої Гуцул, а також Шора й угруповань, що стоять за ним. По-друге, вони покликані створити враження, що підтримувати проросійських політиків дуже вигідно, оскільки це може легко перетворитися на конкретні вигоди для виборців – такі як дешевий газ або надбавки для бідніших верств населення. Нарешті, по-третє, вони дозволяють у воістину макіавеллівський спосіб завдати удару по уряду в Кишиневі.

«Промсвязьбанк», який, за контрактом, має відкривати рахунки для гагаузів, котрі мають право на субсидії, до того ж обслуговує сектор озброєнь, через що потрапив під санкції і був виключений з міжнародної банківської системи. Тож навіть якщо на рахунок бенефіціара надійдуть гроші, він не зможе перевести їх, наприклад, на свій рахунок у молдовському банку. Більше того, «Промсвязьбанк» – з тих же причин – не має права випускати власні картки Visa чи Mastercard. Замість цього він випускає картки «Мир» – російської платіжної системи, яка працює лише в кількох країнах і регіонах світу, включно з Росією, Білоруссю і сепаратистським Придністров'ям. Навіть якщо бенефіціари в Гагаузії дійсно отримають обіцяні кошти, їм доведеться їхати, наприклад, до Придністров'я або просити про це родичів, які перебувають у трудовому засланні в Росії. Проросійським політикам буде легко стверджувати, що ці ускладнення пов'язані зі санкціями проти російських банків, на які погодилася прозахідна молдовська влада. Те саме можна сказати і про потенційно дешевший газ від «Газпрому». Навіть якби компанія заявила, що дійсно надасть Гагаузії знижку, важко уявити, щоб молдовський газовий оператор диференціював ціни залежно від регіону, до якого він постачає сировину. Зрештою, це не дозволено законом. Тож і цього разу владі в Кишиневі буде легко відігратися, заявивши, що вона карає Гагаузію за її проросійську позицію.

Окрім пряника, Кремль та Шор і Гуцул, які діють в його інтересах, використовують і батіг, створюючи відчуття незахищеності серед молдовського електорату. Зовсім недавно, під час візиту до Росії, башканка заявила, що Гагаузька автономія проголосить незалежність у разі злиття Молдови й Румунії, і звернеться до Росії по допомогу, якщо Молдова у відповідь на відокремлення регіону введе туди війська. Обидві ці заяви не мають під собою раціонального підґрунтя, оскільки потенційне возз'єднання Румунії й Молдови – якщо воно взагалі коли-небудь відбудеться – є далекою перспективою. Загрози сепаратизму й російської інтервенції спрямовані виключно на залякування виборців. З одного боку, це допомагає мобілізувати проросійські кола, а з іншого – може призвести до перетікання певної частини електорату від правлячої партії «Дія і солідарність» (Acțiune și Solidaritate – PAS), яка асоціюється з конфронтаційним ставленням до Росії та прозахідництвом, до партії центру або «партії миру». Цей термін використовується для опису партій, які, хоч і виступають за європейську інтеграцію, водночас не бажають протистояти Росії і дистанціюються від російсько-української війни.

Передвиборчі страхи

Усе це відбувається напередодні двох важливих виборів, які відбудуться в Молдові протягом наступних кількох місяців. Уже в жовтні в країні відбудуться президентські вибори, на яких чинна президентка Мая Санду боротиметься за переобрання. А в середині 2025 року в Молдові відбудуться парламентські вибори.

Кишинів не залишається пасивним у цій ситуації. Після успіху в оголошенні партії «Шор» поза законом і накладенні на її лідера міжнародних санкцій, PAS намагається притягнути до відповідальності і в такий спосіб послабити саму Гуцул. Ці дії вже мають певні результати. 24 квітня прокуратура Молдови подала до суду обвинувальний акт проти башканки, звинувативши її, серед іншого, в тому, що в період з 2019 до 2022 року, коли вона обіймала посаду секретарки партії «Шор», вивозила з Росії до Молдови готівку, яка потім використовувалася для незаконного фінансування діяльності угруповання. Вона також нібито відповідала за виплату гонорарів учасникам вищезгаданих антиурядових протестів.

З наближенням виборів напруженість у відносинах між Кишиневом і Комратом зростатиме. Однак навряд чи вони набудуть жорсткішого характеру або призведуть до відокремлення Гагаузії, як пророкують деякі коментатори.

Переклад з польської

Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.

Оригінальна назва статті: W Mołdawii narastają przedwyborcze napięcia