Украдене щастя Ярослава Кіргача
Хронологія контрактного скандалу у театрі ім. Марії Заньковецької
До теми
-
Артист за контрактом.
Законопроект про призначення на конкурсній основі керівників закладів культури викликав бурхливу реакцію ZAXID.NET -
Контракт у законі.
Суть закону про переведення працівників культури на контрактну систему в запитаннях та відповідях ZAXID.NET -
«Украдене щастя». У кожного своє.
Як виглядала знаменита драма Івана Франка на львівській сцені ZAXID.NET
У понеділок, 30 вересня, спливає дія контракту між Львівським Національним театром ім. Марії Заньковецької та заслуженим артистом України Ярославом Кіргачем. Ще на початку вересня актор оприлюднив на своїй сторінці у Facebook офіційний лист від дирекції театру. Підставою для припинення дії контракту названо завершення терміну його дії.
«Без пояснень, без підстав, без аргументів перекреслено понад 20 років акторської долі, нервів, крові, поту. Низький уклін усім "великим реформаторам", які дали право одній людині виносити вирок, плюючи на стаж роботи, звання, подяки, нагороди, репертуарний лист, а він нараховує близько 100 ролей світової, української класики та сучасної драматургії. Нехтуючи думкою режисерів, колективу, глядачів, директори перетворилися на власників театру з повноваженнями більшими ніж у президента. Запорукою творчого життя у театрі є не відданість професії, а особиста відданість керівнику!», – написав актор.
Контракт із Ярославом Кіргачем був підписаний 28 вересня 2016 року.
Що каже закон?
Нагадаємо, що стосунки між працівниками театрів регулюються законом, який діє з лютого 2016 року. У ньому, зокрема, йдеться:
- Трудові відносини з художнім та артистичним персоналом державного чи комунального закладу культури оформлюються шляхом укладення контрактів.
- Формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державного чи комунального закладу культури здійснюється на конкурсній основі.
- За результатами конкурсу з його переможцем укладається контракт строком від одного до трьох років.
- Контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, після настання дати закінчення терміну його дії, якщо жодна зі сторін за місяць до цієї дати не проінформувала іншу сторону письмово про своє бажання припинити дію контракту.
Уже тоді, коли закон лише обговорювався, його положення викликали великий супротив у театральної спільноти. Зокрема, у Львові. Йшлося насамперед про дві проблеми. Головною називали необмежену владу директорів закладів. Адже саме директор «приймає на роботу та звільняє з роботи працівників театру; розпоряджається майном і коштами; укладає угоди». Іншою проблемою називали малий термін контрактів.
Натомість закон має і чимало прихильників, які вважали, що він дасть змогу зрушити з мертвої точки застарілу систему державних театрів.
Що кажуть у театрі?
Серед палких противників закону був (і залишається) головний режисер театру ім. Марії Заньковецької Федір Стригун. Він виступав проти нової контрактної системи ще у 2015 році. У 2019, коли в Україні змінився уряд, він оприлюднив відкритий лист до влади. У листі Стригун закликає переглянути норми закону.
«”Заньківчани” у своїй столітній історії спиралися на традиції корифеїв, що стали ідеологічною платформою театру, його унікальністю, яка базується на українській самосвідомості та самоідентифікації. Закон убиває усі надбання — національні, художні, ідеологічні та політичні», – вважає він.
Саме Федір Стригун став на захист Ярослава Кіргача. 26 вересня, після вистави «Украдене щастя», яка мала би стати для актора останньою на сцені театру Заньковецької, він звернувся до глядачів із промовою.
«У театрі святкують бенефіси, в театрі святкують прем'єри, дебюти, ювілеї. Але сьогодні в нас дивне свято і я не можу так, щоб нічого не сказати. Сьогодні відбулась вистава «Украдене щастя», де головну роль зіграв заслужений артист України Ярослав Кіргач. Це була його прощальна вистава, бо з 1 жовтня він вже не працює в театрі ім. Марії Заньковецької», – зокрема зазначив Федір Стригун.
Підтримали Ярослава Кіргача і творчий колектив театру. Відеозвернення на захист колеги записали Таісія Литвиненко, Януш Юхницький, Андрій Войтюк, Альбіна Сотникова та багато інших.
Що каже Ярослав Кіргач?
Сам Кіргач вважає своє звільнення особистою помстою дирекції театру та репресіями.
«Ніхто ніколи не казав мені, що зі мною є якісь професійні проблеми. Я маю у репертуарі 15 вистав. Протягом дії контракту (за три роки) я мав шість прем’єр, два термінові вводи та дві подяки у трудовій книжці. Я думаю, що дирекція у такий спосіб помстилась мені за те, що я, як член профспілки та член комісії по розробці колективно угоди, багато займаюся захистом людей на контрактах та ставлю дирекції незручні запитання. Ми виявили у її роботі багато зловживань. Так, дирекція самочинно нараховує надбавки та премії, а за законом має це робити разом із профспілкою. Я активно виступаю на стороні трудового колективу. Наша комісія виявила, що порушено декілька кримінальних справ. Також ми дізналися, що ще у 2014 році директор театру Андрій Мацяк подав на театр до суду за недоотримання зарплатні. Це у той час, коли ми йдемо у відпустки власним коштом, щоб підтримати театр», – розповів Ярослав Кіргач у коментарі ZAXID.NET.
Судитися через своє звільнення актор не планує, адже, на його думку, закон сформульований таким чином, що завжди захищає директора. «Саме через цей закон люди мають бути лояльними до керівництва та сидіти тихо. Тож, думаю, дирекція так вчинила, щоб інші боялися», – говорить він.
Що каже дирекція?
ZAXID.NET звернувся до генерального директора театру Андрія Мацяка з проханням прокоментувати скандал, який вирує у театрі.
«Я не бачу жодного скандалу. Є пряме виконання моїх обов’язків, як директора театру. Ми обов'язково найближчим часом організуємо зустріч із журналістами, де докладно усе пояснимо. Але скандалу немає, є нормальна робота», – вважає він. Також Андрій Мацяк послався на докладне роз’яснення позиції дирекції театру, опублікованої на сайті.
«Контрактна система довела свою ефективність та життєздатність не лише у театральній сфері закордоном, але й активно використовується в Україні в інших сферах зайнятості», – йдеться у коментарі адміністрації театру.
Також адміністрація вважає, що Федір Стригун у своїй промові вдався до маніпуляцій, а звинувачення у «недолугості» контрактної системи, її корупціогенності, є голослівними.
«Відверто неправдивими стали вислови про те, що при продовженні чи не продовженні контрактів керівництво театрів послуговується винятково якимось суб’єктивними бажаннями», – наголошує дирекція театру та запевняє, що керується лише, професійністю та результативністю кожного працівника.
Щодо ситуації зі звільненням саме Ярослава Кіргача, дирекція театру запевняє, що акторові було запропоновано альтернативну форму залучення до колективу театру – через укладення цивільно-правового договору в порядку, визначеному законом. Від нього Кіргач відмовився.
Водночас, театр проводить відкриті конкурси на заміщення вакантних посад. Ярославові Кіргачу повідомили, що «за його бажання продовжити свою роботу у трупі Театру, він завжди може брати участь в оголошених конкурсах, покладаючись на рішення незалежної, справедливої та об’єктивної конкурсної комісії».
«На конкурс я обов'язково подамся, я конкурсів не боюся. Я люблю цей театр, тут мої друзі та колеги. Я є заньківчанином не на словах, а на ділі», – говорить Ярослав Кіргач.