Україна – це одне з найкращих місць у Європі для розвитку ІТ-бізнесу

В кінці червня цього року у Львів з’їхалися не лише поціновувачі джазу, а й велика кількість представників ІТ-бізнесу та закордонних інвесторів. Адже з 29 червня по 1 липня у Львові проходила ІТ Jazz Конференція. В межах заходу обговорювалися актуальні питання ІТ-індустрії на теренах України, також був закладений початок будівництва масштабного проекту ІТ парк у Львові, підтриманого канадськими інвесторами. Парк високих технологій створений завдяки об’єднанню більше 80 ІТ-компаній в ІТ-кластер , чия мета – влаштувати у Львові екосистему для подальшого стрімкого розвитку ІТ. Крім того, ІТ-парк передбачає наявність нових освітніх та соціальних програм не лише для працівників сфери ІТ, а й для усіх львів’ян та гостей міста. До Львова завітав і Юрій Антонюк, голова EPAM Україна, найбільшої ІТ компанії України. З ним ми поговорили про перспективи, виклики та відповідальність ІТ бізнесу перед суспільством.

Про перспективи і виклики ІТ-індустрії

Після стрімкого розвитку ІТ – індустрії в Україні які подальші перспективи? На що варто звернути увагу державі та ІТ компаніям, які працюють у нашій країні?

Дійсно, ІТ-індустрія України демонструє стрімкі темпи зростання. В галузь залучено понад 120 тис. розробників та інженерів по всій Україні. Обсяг експортної виручки у 2017 році за даними НБУ становив 3,6 млрд. доларів, що на 20% більше, ніж у 2016 році. Не кожна галузь сьогодні демонструє таку динаміку. Для такого зростання є кілька передумов – це щорічне збільшення попиту на діджитал трансформацію бізнесу на глобальному рівні та високий рівень професійного потенціалу українських програмістів. Збереження та примноження цього потенціалу і є першочерговим завданням для бізнесу та держави. Останні 10-15 років ІТ-бізнес в Україні розвивався сам по собі і сьогодні він здебільшого орієнтований на експорт, з цих причин ІТ-сфера не знайшла розуміння серед українських урядовців та інвесторів. Більшість ІТ-компаній України працюють на замовників з інших прогресивних країн. А внутрішній ринок не розвинутий, не має попиту, відповідно, внутрішні продукти також не розвиваються. Слабкість внутрішнього ринку – це важлива проблема, у вирішенні якої повинен брати участь і уряд. Реальним драйвером розвитку внутрішнього ринку може бути створення преференцій для окремих супутніх галузей або підприємств з боку держави, які би виступили замовниками інноваційних технологічних рішень у ІТ-компаній.

Головний виклик для ІТ-індустрії – це якість базової освіти у вищих навчальних закладах. Без неї подальший розвиток у перспективі 3-5 років не можливий. Так, щороку навчальні заклади випускають велику кількість фахівців, але коли ми беремо на роботу цих випускників, нам необхідно ще рік додатково займатися їх навчанням. Без якісної базової освіти молодих талантів важко прогнозувати перспективи ІТ-галузі.

Але попри усі ці виклики я вважаю, що Україна – це одне з найкращих місць у Східній та Центральній Європі для розвитку ІТ-бізнесу.

Про взамодію держави й ІТ

Наші країни-сусіди (Польща, Румунія, Білорусь) активно розвивають ІТ сферу на законодавчому рівні і створюють комфортні умови для її функціонування, а що в Україні? Чи український уряд звертає увагу на ІТ-бізнес не лише як на платника податків?

Згідно з щорічними рейтингами платників податків ДФС України EPAM є одним з найкращих платників. Але, на жаль, на це законодавці не звертають уваги.

ІТ-бізнес, як і в цілому увесь бізнес, потребує змін у соціальному оподаткуванні, адже пенсійна система незбалансована і з цим нічого не робиться. Також нам необхідні зміни у трудовому законодавстві. Нам потрібні правове підгрунтя, яке створить кращі умови для мобільної праці. І, безумовно, необхідні законодавчі ініціативи стосовно освіти. Питання, які стосуються екосистеми теж дуже важливі. Адже одне з головних запитань сьогодні – як завести в Україну інвесторів? Нам потрібні законодавчі зміни, які зможуть надати захист і з точки зору праці, і з точки зору інвестицій.

Про Львів як місто для розвитку ІТ-бізнесу

Сьогодні Львів вже називають ІТ-столицею України. Але ще 10-15 років тому місто Лева лише починало свій ІТ-розвиток. Чому EPAM відкрив офіс у Львові? Як присутність вашої компанії впливає на розвитик міста?

Ми відкривали усі офіси в Україні практично паралельно 11 років тому. Львів був одним з пріоритетних міст. Він привабив нас освітніми закладами та іншим поглядом львів’ян на певні питання. Наш львівський офіс відомий великою кількістю креативних та інноваційних людей.

EPAM разом зі колегами з інших компаній впливає на стан і розвиток ринку нерухомості та оренди у місті. Програмісти інвестують у розвиток транспортної системи міста, є активними користувачами банківської та страхової сфери, споживають медичні послуги та проводять своє дозвілля різноманітних відпочинкових закладах. Високий рівень оплати праці дозволяє ім вести повноцінне активне життя. Все це, у свою чергу, розвиває місто та його інфраструктуру.
Якщо говорити саме про наш внесок, то, на мою думку, EPAM приніс до Львова глобальну ІТ-експертизу та великих світових клієнтів. EPAM працює у 27 країнах, ми маємо понад 25 тисяч співробітників по всьому світу, наші технологічні розробки є майже у всіх сферах життя: фінанси, торгівля, авто, телекомунікації, медицина тощо. І наші глобальні розробки можуть збагачувати професійний досвід українських ІТ-спеціалістів та прискорювати перехід локального ринку на інноваційніші технології. Ми готові ділитися із державними, освітніми та громадькими установами своїми власними продуктами, а також готові долучатися до міських та державних проектів із діджітал трансформації.

Про львівський ІТ-кластер

Львівський ІТ кластер – це об’єднання більше 80 львівських ІТ-компаній, які спільно з міською владою та університетами покращують й розвивають ІТ у Львові. EPAM є членом ІТ-кластеру, як ви можете прокоментувати вашу співпрацю?

Разом з ІТ-кластером ми отримали можливість брати участь в більшій кількості соціальних програм, створювати кращі умови для програмістів, з якими співпрацюємо, та спільно розвивати місто. Проект ІТ-парку – це один з яскравих прикладів успішної роботи львівського кластеру. Сьогодні компанія EPAM дуже задоволена тим, що стала одним з учасників львівського ІТ кластеру. Ми отримуємо подібні запрошення і в інших містах України, але завжди за приклад ставимо Львів. Ми пропонуємо кластерам з інших областей приїжджати і навчатися у львів’ян роботі з владою, інвесторами та освітніми закладами.

Про соціальну відповідальність

EPAM приділяє велику увагу соціальній відповідальності. Основний вектор у цьому напрямку – це освіта. Що зобов’язує великий бізнес покращувати життя пересічних громадян?

Так, дійсно, ми сфокусували наші зусилля на освітніх проектах. У нас є EPAM University Programs, де ми займаємося підготовкою і адаптацією молодих спеціалістів – студентів 2-3 і вище курсів. У Львові EPAM cпіврацює із Львівською політехнікою, університетом І.Франка та УКУ. На даний момент в нас є 10 базових напрямків підготовки студентів у проектно-орієнтованому навчанні. Також маємо освітній проект для школярів – вже 3 роки компанія реалізує соціальну програму «eKids». Двічі на рік у 5 містах України, де є офіси компанії, наші спеціалісти-волонтери навчають дітей базовим навичками програмування.

На мою думку великі компанії, які заробляють десятки або сотні мільйонів доларів в рік повинні вкладати кошти в соціальні програми. Це потрібно робити не лише тому що, сьогодні у української держави не завжди є такі можливості, а й тому що саме так працює сучасний глобальний бізнес. Він несе відповідальність за середовище, в якому знаходиться, впливає на суспільство, створює новий кращий імідж країни.