Україна вперше з 2012 року втратила позиції у рейтингу «Індекс сприйняття корупції»

Україна втратила чотири позиції в новому «Індексі сприйняття корупції» (CPI), який щороку готує міжнародна організація Transparency International.

Як повідомляє «Радіо Свобода», за підсумками 2019 року Україна спустилася зі 122-го на 126-е місце зі 180. Країна отримала 30 балів зі 100 можливих – на два бали менше, ніж минулоріч.

Востаннє регрес України Transparency International відзначала в «Індексі» за підсумками 2012 року.

«CPI враховує дослідження за останні два роки. З початку 2017-го в Україні фактично відбувалося згортання реформ і боротьби з корупцією. Влада відверто намагалася обмежити незалежність антикорупційних органів, затягувала запуск Вищого антикорупційного суду, створювала законодавчі перепони. Що говорити про політичну заангажованість тодішнього НАЗК і провальну судову реформу. Останні пару років влада проігнорувала більшість рекомендацій, а деякі з них були критично важливими», – цитує видання виконавчого директора ТІ України Андрія Боровика.

Цьогорічний рейтинг очолюють Данія та Нова Зеландія, які мають по 87 балів. Далі йдуть Фінляндія (86), Сінгапур, Швеція та Швейцарія (по 85).

Найменше балів набрали Сомалі (9), Південний Судан (12) та Сирія (13).

Водночас, за словами юридичного радника українського представництва Transparency International Олександра Калітенка, рівень сприйняття корупції та, власне, рівень корупції – це не тотожні поняття, а другий ще й неможливо об’єктивно виміряти, бо корупцію завжди приховують.

«Якщо, наприклад, ми будемо вимірювати кількість вироків за корупційними злочинами, то ми радше оцінимо роботу правоохоронних та судових органів. Якщо ми будемо вимірювати кількість згадок про корупцію у медіа, то цим оцінимо радше роботу медіа, свободу преси, свободу вираження поглядів, адже існують країни, які вважаються досить корумпованими, але їхні медіа тему корупції не зачіпають взагалі, і це створює хибне враження», – пояснив експерт.

Тому, за його словами, і вимірюється «сприйняття корупції» у публічному секторі – через опитування експертів, представників міжнародних організацій та керівників бізнесу.