Українці не зможуть відстояти право на телепрограми рідною мовою, – експерт

Громадськості буде важко або взагалі неможливо вплинути на вибір теле- чи радіокомпанією мови трансляції після видалення із заяв про видачу або продовження ліцензій графи про мови.

Про це заявив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко в коментарі Тиждень.ua.

«Вплинути буде фактично неможливо, тобто звернення до суду з подібного питання швидше може мати на меті якусь піар-акцію, інформаційний вплив, але не юридичний. Довести одній людині, що порушено її право на отримання інформації рідною мовою буде практично нереально, хіба що за обставин, коли такою мовою (передач – ред.) взагалі не буде. Але подібні юридичні процеси достатньо складні і з огляду на те, хто контролює в нас владу і фактично контролює судові рішення. Тож їх на користь українців я би не очікував», – переконаний експерт.

Нагадаємо, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення затвердила нові зразки заяв про видачу або продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення. Раніше голова Національної ради заявляв, що із зразків заяв вилучено графу "Мова(и), якою(ими) вестимуться передачі". Документи було підготовлено у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про засади державної мовної політики", а також "зважаючи на неодноразові звернення суб'єктів господарювання".

Нагадаємо, 3 липня цього року Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики». Згодом голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав його і відправив президентові України Віктору Януковичу. Додамо, що раніше В.Янукович заявляв, що прийме рішення щодо ухваленого закону лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків. Янукович підписав Закон №5029-VI "Про засади державної мовної політики" 8 серпня 2012 року. Закон передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.

3 серпня Одеська міська, а 15 серпня - Одеська обласна ради надали російській мові статус регіональної.

14 серпня Краснолуцька міська рада Луганської області вирішила дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд з українською.

16 серпня статус регіональної російській мові надали Запорізька й Донецька обласні ради, а також Севастопольська міська.

17 серпня російська стала регіональною на Херсонщині.

Окрім того регіональною російську визнали Дніпропетровська, Луганська та Харківська обласні ради, а також – Харківська, Первомайська (Луганська обл.) та Ізмаїльська ( Одеська область) міськради.

21 серпня на сесії Миколаївська  та Херсонська міські ради надали російській мові статус регіональної.

Тим часом депутати Тернопільської облради майже одноголосно прийняли рішення визнати мовний закон таким, що не має на території Тернопільщини ніяких правових наслідків, тобто не є чинним.

У свою чергу Ніжинська міська рада (Чернігівська обл.) більшістю голосів визнала українську мову на території міської громади як єдину і державну, підтвердивши таким чином її статус та відмовившись від затвердження регіональної мови в межах мовного закону.