Офіційні екзит-поли показують перемогу Лукашенка на виборах президента Білорусі

У неділю, 9 серпня, завершились шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі.

Більшість виборчих дільниць закрились в 20:00, незважаючи на величезні черги з виборців, які не встигли проголосувати. Але на деяких виборчих дільницях представники виборчої комісії пообіцяли, що працюватимуть, поки не проголосують всі охочі громадяни.

За словами спостерігачів, на деяких дільницях явка досягала 100%. За офіційними даними екзит-полів, за Лукашенка проголосували 79% виборців. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%), третє – Анна Канопацька (2,3%). Наразі ЦВК починає процедуру підрахунку голосів.

Після завершення голосування найбільші міста Білорусі перекриті силовиками, рух вулицями паралізовано, повідомляється про блокування роботи інтернету.

У низці міст почали затримувати людей, які після завершення голосування залишилися біля виборчих дільниць.

Передвиборча кампанія в Білорусі

Уся передвиборча гонка супроводжувалась масовими акціями протесту проти режиму Лукашенка і політичних репресій. Незалежні експерти назвали ці протести найбільшими в історії Білорусі.

У відповідь поліція проводила масштабні затримання опозиціонерів, серед яких блогери, журналісти, адміністратори опозиційних спільнот в соцмережах та сотні звичайних протестувальників. Низці активістів довелося залишити країну через загрозу репресій.

В Білорусі заборонені соцопитування і тому дізнатись хоча б приблизні неофіційні дані щодо рейтингів кандидатів дуже складно. В країні обмежено можливість політичної агітації: це дозволено робити лише за три тижні до початку виборів. Але навіть за таких умов, чинна влада почала скасовувати і забороняти опозиційні мітинги, в результаті чого, повноцінну агітаційну кампанію опонентам Лукашенка провести не вдалося.

Конкуренти Олександра Лукашенка

Незадовго до початку передвиборчої гонки, визначились головні конкуренти чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Їх виявилось троє:

Віктор Бабарико – був головою «Бєлгазпромбанку», яка є дочірньою фірмою «Газпромбанку», що належить російському «Газпрому». Свою посаду він покинув ще у травні 2020 року, коли оголосив про намір балотуватися у президенти Білорусі.

22 червня Віктора Бабарико та його сина затримало КГБ, за підозрою у відмиванні коштів і ухилянні від сплати податків. Причому в слідчому комітеті заявили, що «за діяльністю Бабарико стояло безпосередньо керівництво «Газпрому». Через порушену кримінальну справу, ЦВК відмовила Бабарико в реєстрації.

Валерій Цепкало – дипломат, ініціатор та засновник Білоруського парку високих технологій. У 2020 році Валерій Цепкало заявив про участь в президентських виборах.

Перед виборами команда Цепкала зібрала понад 220 тис. підписів для реєстрації кандидатом в президенти (необхідний мінімум - 100 тис). Проте білоруська ЦВК визнала дійсними лише трішки більше 75 тис. підписів і відмовила Цепкалу в реєстрації.

Світлана Тіхановська – дружина підприємця, опозиційного блогера Олександра Тіхановського, який у своїх відео на Youtube подорожував країною, розповідаючи про економічні та соціальні проблеми, і активно критикував владу Білорусі.

7 травня він заявив про участь в президентських виборах і одразу ж отримав широку підтримку серед населення. На зустрічі зі своїми прихильниками, його затримали після провокації місцевої міліції.

Через це ЦВК відмовила йому в реєстрації. Натомість Сергій Тіхановський зареєстрував кандидатом у президенти свою дружину Світлану. Згодом Тіхановського відпустили з СІЗО і він очолив ініціативну групу штабу своєї дружини.

Таким чином, ЦВК Білорусі зареєстрував кандидатами в президенти Олександра Лукашенка, Світлану Тіхановську та трьох кандидатів, яких опозиція вважає «технічними» – Анну Канопацьку, Андрія Дмитрієва і Сергія Черечня.

День виборів у Білорусі

Дострокове голосування на президентських виборах 2020 року стартувало 4 серпня і тривало п'ять днів, по 8 серпня включно. Основний день виборів призначили на неділю, 9 серпня.

На думку багатьох політичних експертів, таке рішення може спростити фальсифікації на виборах, особливо якщо врахувати те, що незадовго до виборів чинна влада знизила кількість спостерігачів, аргументувавши це «складною епідеміологічною ситуацією». Окрім того, коли незалежні спостерігачі почали повідомляти про перші порушення на виборах – їх виганяли з виборчих дільниць.

З самого ранку 9 серпня, в Мінськ почали зганяти бронетехніку, віськових та посилені патрулі поліції. Місцеві правоохоронці проводили поодинокі затримання. Частину найбільших площ і станцій метро було перекрито.

Через деякий час в країні почались великі проблеми з інтернетом. Жителі повідомляли про проблеми у роботі Telegram, YouTube, Viber та популярних новинних ресурсів, зокрема «Наша ніва», «Радыё Свабода», Kyky.org, Navin.by.

У низці міст силовики почали затримувати людей, які після завершення голосування залишилися біля виборчих дільниць.

День виборів у Білорусі (Фото Belsat, Чай з варэннем)

В результаті ще від обіду, 9 серпня, на дільницях почали утворюватись величезні черги. Глава ЦВК Білорусі Єрмошина заявила, що величезні черги біля виборчих дільниць – «це провокація натренованих опозиціонерів, які спеціально засідали в кабінках по пів години». Натомість учасники виборів та очевидці кажуть, що всі справлялись з голосуванням оперативно, а вхід обмежувала охорона дільниць.

Жодні президентські вибори в Білорусі (2001, 2006, 2010, 2015), крім перших (1994), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.