Як вакцинувати дитину від кору, якщо є фальшива довідка про щеплення

У Львові 18 лютого через високу захворюваність на кір стартує масштабна кампанія з вакцинації школярів. Захисту від кору не мають 13 тисяч дітей: одні мають лише одне щеплення, інших взагалі не вакцинували від цього захворювання.

А що робити батькам, які раніше були противниками вакцинації й купили фальшиві довідки про щеплення, а зараз реально хотіли б вакцинувати дітей від кору.

«У медичній картці моєї дитини є запис, що вона має щеплення від кору. Насправді ми її не вакцинували, а довідку купили. Зараз хотіли б реально зробити щеплення, бо навколо багато хворих, а як це зробити? Лікар подивиться у карточку, а там написано, що є щеплення. Не знаю, що робити?», - розповіла ZAXID.NET мати п’ятикласниці однієї з львівських шкіл.

ZAXID.NET попросив прокоментувати ситуацію головного педіатра Львова Богдана Остальського.

«Матері треба звернутися до педіатра чи сімейного лікаря і чесно пояснити ситуацію, а він вже вирішить, як діяти далі. Лікар може вакцинувати дитину і виправити запис у медичній картці. Якщо у педіатра чи сімейного лікаря виникне сумнів (а раптом дитину все-таки вакцинували), він може запропонувати батькам здати аналіз крові, аби визначити напруженість імунітету до вірусу кору. Зробити аналіз доволі просто. Чи не будуть переслідувати лікаря, який видав фальшиву довідку? Лікарі ні, бо не мають таких повноважень», - каже Богдан Остальський.

Батькам, які купили довідки про щеплення, радить звернутися до сімейного лікаря і начальник міського управління охорони здоров'я ЛМР Володимир Зуб.

«Звернутися до лікаря і чесно у всьому зізнатися. Зараз головне - захистити дитину від кору», - каже Володимир Зуб.

За підроблені медичні довідки про щеплення, як пояснив раніше ZAXID.NET юрист, керівник Львівського центру юридичного захисту Олександр Атаманюк, як і за будь-який інший підроблений офіційний документ, передбачена кримінальна відповідальність. Такі дії медпрацівника підпадають під ст. 358 КК України - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, а дії посадової особи медзакладу - під ст.366 КК України – cлужбове підроблення.

«Використання завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, караються штрафом до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. А якщо такі дії вчинені повторно, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк», - каже Олександр Атаманюк.