Відморозинки

Над Галичиною днями конкретно тхнуло нафталіном. Просто є люди, котрі продовжують своє паразитичне життя в політиці за рахунок скорочення фізичного життя інших. От Мороз, у мороз, нормально наморозив у Львові усіляких перлів, котрі інакше як відморозинками не назвеш.

Тому що це – окремий жанр, і він у загальноприйнятні жанри, навіть абсурдного мистецтва не вписуються. Так він закликав галичан взяти на себе відповідальність за помилки Ющенка:

"Я до львів'ян звертався сьогодні: ви визначилися минулого разу підтримувати Ющенка, це був для вас месія. Попереднього разу ви голосували за Кучму і він вас "ощасливив". Ви хоч візьміть на себе вину, що ви його зробили керівником держави."

А за те що Майдан продовжив політичне життя Морозові, то якось воно й виною не виглядає. Думалося, що після майданів, з'являться справжні українські патріотичні ліві. Рівня Степана Бандери. Та видно матеріяльчик на лівизну трапився хиленький.

Далі стариганя понесло не на жарт, тобто "заколбасіло нє по-дєтскі", бо він виявив, що "сьогодні у галичан нова "месія" з'явилася. "Так саме, як ця аферистка "Соня – золота ручка" появилася на олімпі влади знов, це буде кінець для України". Судячи з активного поливання як Ющенка так і Тимошенко, боржок перед Регіонами у дідуся серйозний лишився. Але ж поливаючи опонентів Януковича, нащо вже камуфлюватися – врубав би з посткомунячою щирістю – "Янукович – порятунок нації!" Розуму ж, наприклад, вистачило заявити: "Я в Галичині переможу!" А йому в Галичині перемагати легко, особливо коли більш як півтори каліки на Мороза навіть в мороз не зженеш.

Як пригадаю останні дні перед приходом Мороза на Майдан, аж в дріж впадаю. Бо один із чільних штабістів аж сльозу пустив, коли апетити Мороза нарешті вдовольнили, і він виходив на сцену, не просто рятуючи свій політичний зад, тобто перспективу, а ще й зігрітий нормальною недуховною складовою. Років додається, мав би й досвід додатися. А нічого, окрім апетиту, не додається. Що ж, Бог йому суддя, але його роздуте солодке его забиває останні цвяхи в гріб з останками Соцпартії. Між іншим продовжуючи життя, політичне, нікому іншому як іншому політдинозаврові – компартії. То нахріна нам такі ліві, якщо вони ліві, лише до першого траншу. А потім вони валянки. І не праві, і не ліві, і навіть не посередині!