Експерти прогнозують значне падіння виробництва цукру в Україні через обмеження ЄС
Ціни на цукор у ЄС впали на 38% за два роки через глобальне перевиробництво та ринкові спекуляції
У 2025–2026 маркетинговому році виробництво цукру в Україні скоротиться на 17% порівняно з попереднім сезоном – до 1,49 млн тонн. Падіння становитиме близько 310 тис. тонн. Такий прогноз оприлюднило Міністерство сільського господарства США (USDA).
За оцінками відомства, експорт українського цукру у новому сезоні сягне 701 тис. тонн, а кінцеві запаси становитимуть 679 тис. тонн.
На тлі цих прогнозів у Європейському Союзі загострюється ситуація на ринку цукру. У грудні Європейська асоціація виробників цукру (CEFS) та Міжнародна конфедерація європейських виробників цукрових буряків (C.I.B.E.) звернулися до європейських інституцій із закликом обмежити імпорт цукру-сирцю, зокрема з України та країн МЕРКОСУР.
За даними асоціації «Укрцукор», у 2025 році в ЄС оголосили про закриття п’яти цукрових заводів, ще один закриють у 2026 році. Водночас ціни на цукор у Євросоюзі впали на 38% з грудня 2023 року через глобальне перевиробництво та ринкові спекуляції.
Додатковий тиск на європейських виробників створюють також: імпорт у межах режиму внутрішньої переробки (IPP), нові квоти на український цукор та потенційне розширення постачань із країн МЕРКОСУР. У результаті виробники ЄС уже переглядають плани на 2026-27 маркетинговий рік та готуються і надалі скорочувати площі під цукровими буряками.
Європейські галузеві асоціації закликали Єврокомісію та держави-члени ЄС тимчасово призупинити імпорт цукру в межах IPP та розпочати діалог із бізнесом щодо стабілізації ринку.
Водночас експорт українського цукру у вересні-листопаді 2025/26 маркетингового року склав 116,1 тис. тонн. Основні напрямки поставок – країни Близького Сходу та Західних Балкан, зокрема Ліван, Сирія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина.
Як писав ZAHID.NET, у 2024-25 сезоні найбільшим покупцем українського цукру залишався Євросоюз – 17% від загального обсягу експорту, передусім Болгарія. Також серед ключових імпортерів були Туреччина, Лівія, Північна Македонія, Ліван і Сомалі.