Військовий із позивним «Мадяр» розповів про Бахмут, Крим та демілітаризацію Росії

Російські війська намагаються взяти Бахмут вже п‘ять місяців. Один з захисників міста, заступник командира роти із позивним Мадяр, розповів як і чому він захищає місто від російських окупантів.

На відео, яке опублікував проект «Український Свідок», ветеран російсько-української війни Олександр Матяш. Він має позивний Мадяр. Протягом останніх місяців Олександр обороняє Бахмут від російських окупантів, він – заступник командира роти. Задача його підрозділу – «робити так, аби піхота не посипалася».

Чоловік закінчив університет оборони імені Черняховського (м. Київ). Він був готовий до повномасштабного вторгнення: 24 лютого 2022 року, о 4 ранку, переправив своїх другу жінку та доньку до Львова, звідки ті евакуювались у Європу.

Перед війною Олександр відклав 74 000$ доларів – на квартиру. З них залишилося тільки 2000$: на відкладене купив зброю та машину для фронту.

«Навколо Бахмута є купа населених пунктів, без яких не було б самого Бахмута», – розповідає чоловік. Сам Бахмут – це крайня точка, за яку ми нам можна відходити. Бо що далі – Костянтинівка? Краматорськ? Задача російської армії – вийти на адміністративні кордони Донецької області, аби якось порадувати своїх плебеїв»

Мадяр також розповів про оборонців Бахмуту. «Кажуть, Бахмут – місто героїв. Але я бачив цих героїв, це звичайні пацани. Половина з них ніколи не була на війні й вони не знали куди потраплять. Тим, хто досі живий, дуже пощастило».

Військовий розповів історію – і вона теж потрапила у відеосюжет «Українського Свідка» – як його підрозділ, повертаючись з бойового завдання, врятував пораненого. Його передали іноземним медикам, які займались евакуацією. Це сталося 24 грудня, а звали пораненого Віктором. Батька Мадяра, який помер в цей же день, теж звали Віктором.

На жаль, через кілька днів поранений помер він проникаючих поранень голови.

«Для мене ця війна вже ніколи не закінчиться», – зізнається Мадяр. «Люди, які прийшли на цю війну свідомо, в них відбулась трансформація в голові. Ми повернемось до нормального життя, але ми ніколи не будемо такими, як раніше».

Як розказав військовий, в Бучі він бачив родину, яку вбили на порозі їхнього власного будинку. Бачив спалених дітей. «Мені нема що сказати росіянам», – каже чоловік. «За мене буде казати моя зброя».