Як правильно грати «електро» на живо

Шикарна зв'язка з «There is no Height» та «Coma», в кращих традиціях живих виступів «Mogwai», просто розібрала мене за складові частини, а вже самі частини наче намисто нанизувала на ту просту і водночас геніальну тему з пісні «Coma».

У своїй вересневій статті на ZAXID.NET ()  Володимир Якимець закидав, що, мовляв, однією із вад сучасного стану молодої львівської музичної сцени є відсутність достатньої кількості матеріалів про хороші чи невдалі львівські концерти не надто відомих гуртів. Зараз спробую хоча б точково виправити цю ситуацію звітом про, не побоюсь цього слова, феноменальний живий виступ львівського гурту «Ґодо» та гостей з Краматорська «Mamanet».

Знаковість концерту полягала вже в тому, що обидва гурти не грають музику для малолітнього «нефармалітету». У творчості обох колективів жодного натяку на дешеву панкуху, неактуальні вже давно «відрижки нью-металу» чи сто разів перестарілий «мітал» (а грають же ж таке і досі). Музика і львівського, і краматорського квартету, в першу чергу, новаторська і свіжа, принаймні для України.

Першими на сцену вийшли «Ґодо», які повинні були розворушити досить численну, як на диво, публіку, і хлопакам це вдалося ну дуже вже добре. Їх нестримна суміш техно та психофюжину вже з другої композиції завела зал. Музика «Ґодо», за великим рахунком, - це правильно підібране чергування коротких мелодійних рінгтонів, які музикантам вдається розтягнути на декілька хвилин, та, разом з тим, композиції від цього не звучать затягнутими. Періодичні повтори та варіації на початкову тему творили ту канву композиції, при якій, окрім слуху, в організмі вже не працюють жодні інші аналізатори. Вже четвертою композицією свого сету, а це було моє особисте відкриття останнього часу - неймовірно «розковбасна» «Sailor Moon», кислотна клавішна партія якої кидає тіло в космічний ритуальний танок. До слова, живу версію «Sailor Moon» можна послухати на майспейс сторінці гурту (https://www.myspace.com/godolviv). Місцями Поль, Ангус та компанія додали більше м'язистого драйву, як-от «Сперма і кров», яка тепер звучить як несамовите техно-місиво, обважніло і якось навіть дуже жорстко та серйозно, що лише додатково підкреслює грані музикотворчого таланту гурту. Наступний дуплет з прекрасних пісень: шаленого буйства «Обережно діти» та «Guy ritchie» з привітом собачо-заячим перегонам у фільмі «Великий куш» - вершина синтетичних танців, які зуміли навчитися писати, а основне, грати ці четверо техно-майстрів. Творчість «Ґодо» лежить десь приблизно в тій самій площині, що й у французів з «Daft Punk», але там, де у французького танцювально-електронного дуету комп'ютерні семпли, у «Ґодо» звук живих інструментів, з яких вони видобувають справжню музику космічних сфер.

Самі винуватці цього концерту, краматорські гості, вийшли на сцену і спокійно, без зайвих «понтів» чи «наворотів», першими двома композиціями увігнали мене в звичайне меломанське заціпеніння, адже то були добрих десять хвилин майже очищеного від домішок пост-року. Шикарна зв'язка з «There is no Height» та «Coma», в кращих традиціях живих виступів «Mogwai», просто розібрала мене за складові частини, а вже самі частини, наче намисто, нанизувала на ту просту і водночас геніальну тему з пісні «Coma». Далі «Mamanet» включили танцювальні швидкості та в композиції «Amsterdam» навіть було трохи вокалу, єдиний раз за вечір, і основна тема, яку намагалися донести, вклалася в довготривалу мантру «Это рага ... не стой на месте внимая этой песне». Був ще в рукаві краматорців жирний тріп-хоповий козир «Sirens», виклавши який, музиканти зняли всі питання з приводу своєї профпридатності. Але то був ще явно не кінець, бо були ще і «3 ball Superstar» - швидкий ейсід-джаз в кращих традиціях інструментальних композицій харківських Lюків, був ще й «Пакет з Ташкенту» - весела пісенька з мелодією та настроєм, відповідним до назви. Один із моїх друзів-музикантів вдало зауважив: «Подивися на їхнього гітариста і послухай, які звуки він видобуває з гітари, а тепер поглянь йому під ноги, і не побачиш там якихось складних технічних педальок, адже не в педалях вся суть, а в голові» І дійсно, той спектр звуків, які виходили від гітариста, викликав лише здивоване запитання «А як це робиться?», бо слухаючи ці пісні, не дивлячись на музикантів, постійно здається, що десь там має бути клавіша, але ні - це всього лиш майстерність рук і ніякого лохотронства з беклайнами та семплами, чесно кажучи, воно просто вражає і захоплює. Музиканти ще періодично розказували про те, яке велике значення для них має запис альбому, і про те, як вони гуляли Львовом. Все було якось дуже щиро і зовсім не награно. А на біс «Mamanet» видали мелодію, яку вони самі назвали «Пісня про море» - прекрасну атмосферну композицію з хвилями звуків для останнього в цей вечір музичного припливу.

Що: концерт гуртів Ґодо та Mamanet в рамках «KI-MMONO туру»

Де: клуб ОднеВсе

Коли: 6 квітня, 2008

Фото з сайту night.kharkov.ua