Як українці почали довіряти поліції

У п'ятницю, 1 вересня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про те, як українці почали довіряти поліції і про реакцію суспільства на конфлікт у Дніпрі, де патрульний розстріляв агресивного водія.

За багато років в кількох поколінь українців сформувалося негативне ставлення до поліції. Ключовою подією тут стали події Революції Гідності і жорсткі вуличні протистояння з «беркутівцями». Однак кричущі випадки свавілля міліції траплялися і до цього – про Врадіївку ми пам’ятаємо досі. Зрештою виконавцями вбивства Ґонґадзе теж були міліціонери.

Після Майдану відбулася спроба перезапустити правоохоронні органи. Міліцію перейменували в поліцію, а ще створили вітрину під назвою «моя патрульна поліція», однак сім років міністра Авакова залишаться в історії країни часом втрачених можливостей, корупційних оборудок і повернення свавілля силовиків та утисків громадських активістів.

Уже під час великої війни ситуація почала змінюватися. Соціологи вказують на значне зростання довіри українців до Національної поліції. У січні цього року КМІС опублікував дані дослідження, згідно з якими довіра наших людей до поліції зросла із 30% до 58%. Такі зміни неймовірні для мирного часу. Жодні реформи раніше і близько не давали такого результату.

А все тому, що українці побачили готовність поліцейських захищати і служити у часи смертельної загрози. Підрозділи МВС воюють на передовій. А ще правоохоронці першими прибувають на місце ракетних обстрілів, де ризикують життям і здоров’ям для порятунку постраждалих. І вже на тлі таких настроїв дуже цікаво спостерігати, як саме багато наших громадян відреагували на трагічний інцидент у Дніпрі, внаслідок якого загинув 38-річний Джумбері Сілогава.

Зі словами міністра Клименка про бажання кожного з нас жити у правовій державі я цілком і повністю згоден. Сьогодні у нас триває війна проти Росії – простору, де таких понять як право і закон не існує. Є хіба що право сильного, це єдиний виняток. До речі, Революція Гідностія якраз була протестом проти мафіозної влади і системи російських понятій, яка тоді міцно в нас вкоренилася.

Тепер же українська поліція прагне, щоб до неї ставилися як до поліції, скажімо, американської. І такі паралелі не раз виникали в ході полеміки навколо трагічного інциденту в Дніпрі. У такому ж ключі висловився і мер Дніпра Борис Філатов.

Загалом соціальні мережі закипіли, обговорюючи, хто ж винен у загибелі чоловіка посеред дніпровської вулиці та ще й на очах у власних дітей. Однак на боці поліцейського цього разу виступило надзвичайно багато людей з активною громадянською позицією. Про таких точно не скажеш, що вони «мусорнулися».

У таких дописах звертають увагу на те, що загиблий сам порушив правила дорожнього руху, а далі почав бійку, здійснивши напад на патрульних. І звісно, що не обійшлося без аргументу – «в Америці його б уже тричі застрелили на місці». Звісно, це перебільшення, але у США справді не можна розпускати руки до поліцейського.

А ще з реакції українців видно, що особисті свободи ми дуже цінуємо, але демонстративне хамство і впевненість хама у своїй безкарності теж терпіти не можемо. І в цьому випадку покарання хоч і було й надмірним, але може стати «наукою» для подібних до загиблого Джумбері Сілогави. Погана новина в тому, що хама перевиховати неможливо, а стріляти в кожного з них це не вихід. А добра новина в тому, що довіри до поліції у нас дійсно стало набагато більше.