Як виявити сепаратизм на Галичині?

Днями користувачі соцмереж почали обурюватись опитуванням КМІС «Думки і погляди жителів Галичини: квітень-травень 2019 року». Зокрема, багатьом не сподобалось запитання «Якою ви бачите долю Галичини?», де серед варіантів відповідей є федералізація Галичини, можлива незалежність або ж навіть входження до складу Польщі. Реагуючи на це, СБУ у Львівській області порушила кримінальне провадження за статтею «сепаратизм».

ZAXID.NET не міг оминути увагою скандал, який вибухнув після того, як 24 квітня УСБУ у Львівській області повідомила про таке розслідування. Ми поспілкувались із кількома соціологами, щоб зрозуміти, як правильно ставити запитання, щоб виявити сепаратистські настрої.

***

Думки соціологів, з якими з цього приводу спілкувався ZAXID.NET, розходяться. Дехто вважає, що питання КМІСу справді має маніпулятивний характер. На думку доцента кафедри соціології Українського католицького університету Данила Судина, в опитуванні були такі варіанти відповідей, над якими більшість людей навряд чи задумувались раніше, тому вони могли відповісти, керуючись емоціями. І саме це може дещо спотворити результат.

Доцент кафедри соціології УКУ Данило Судин

«Якщо говорити з погляду соціології, то тут проблема в тому, що саме питання галицької держави чи автономії не є на слуху. Тому люди могли до цього опитування навіть не задумуватись про це. Другий аспект полягає в тому, що цієї галицької держави не існує, і кожен може вкладати в неї своє значення. Тобто люди можуть в різний спосіб уявляти устрій і форму правління цієї вигаданої держави, яка її ідеологія, – речі, які наповнюють конкретикою, невідомі людям. Тому кожен вкладає в це свій зміст. І коли їх питають про це, вони можуть дати відповідь, яку через 2-3 дні можуть змінити. Вони можуть відповідати під впливом якихось чинників, які впливають на їх думку в цю мить», – вважає Данило Судин.

З ним погодилась його колега, директорка Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак. Вона вважає, що багато людей могли відповідати на емоціях після недавніх президентських виборів, на яких Петра Порошенка більшістю голосів підтримала лише Львівщина.

Директорка Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак (фото Львівського прес-клубу)

«Опитування проводиться у вкрай невдалий момент, коли мешканці Львівщини ще не оговтались від результатів виборів. Це може спровокувати окремих респондентів дати емоційну, а не раціональну відповідь під впливом моменту, що насправді буде викривленням результатів. Більшість сприйме подібне опитування, як провокацію з боку країни-агресора, спробу розхитати ситуацію. Тому треба підходити вкрай виважено і до вибору часу опитування, і до формулювання питань», – переконана Наталія Зайцева-Чіпак.

Проте доцент кафедри соціології Львівського національного університету ім. Франка Руслан Савчинський не бачить проблеми у тому, що респонденти давали оцінку, виходячи з результатів виборів в Україні.

Доцент кафедри соціології ЛНУ ім. Франка Руслан Савчинський (Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський)

«Те, що це опитування роблять саме після виборів, дійсно може мати певний вплив. Але це і є одним із завдань соціології – аналізувати, як змінюється громадська думка залежно від обставин, – вважає Руслан Савчинський. – Це питання не є програмованим на те, щоб у більшості випадків людина обирала саме варіант «відділитися». Чисто із соціологічної точки зору воно є відносно збалансованим».

Директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович (фото Львівського прес-клубу)

Директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович не погоджується з СБУ, яка вбачає в цьому опитуванні елемент провокаційності.

«Львів'яни не сприймають вибір, який зробила Україна, та обзивають три чверті населення «зедебілами». Виходячи з таких настроїв, можна припустити, що на Галичині справді можуть проявитись сепаратистські погляди. Тому замір подібних настроїв є абсолютно правомірним і навіть потрібним для тої ж таки СБУ. Соціолог має право запитувати про будь-що, якщо його питання є коректним і нікого не ображає, – переконаний Олексій Антипович. – Можна збирати цілі обговорення, на яких вирішувати, коректне це питання чи ні і як краще питати про галицький сепаратизм. Але якщо така проблема є, то від цього вона не зміниться. Служба безпеки, як на мене, – перший споживач цієї інформації. Вона сама мала б ініціювати таке дослідження».

Пізніше директор КМІСу Володимир Паніотто опублікував заяву, у якій пояснив своє опитування фактично так, як і Олексій Антипович. Мовляв, щоб дізнатися про сепаратизм, про нього треба запитувати.