Юрій Торгун: За рівнем комфорту Рівне – ідеальне місто

Рівне – невелике, комфортне, компактне місто. Молоді мешканці, з якими довелося спілкуватися, не хочуть нікуди з нього виїжджати. Київ і Львів здаються їм занадто метушливими. Вважають, що окрема людина в них губиться. Цю думку поділяє й в.о. міського голови Рівного, корінний рівнянин Юрій Торгун. Рівне – це європейське місто, яке стрімко розвивається. «Це – географічний центр Європи, і не тільки…», – жартує Юрій Торгун. Він справляє враження людини дуже впевненої, яка ставить перед собою мету і цілеспрямовано йде до її втілення. Та й плани у міської влади – чималі. Про них, про міське життя, про проблеми Рівного Юрій Торгун розповів в ексклюзивному інтерв’ю ZAXID.NET.

- Що для вас Рівне?

- Якщо брати загалом, то Рівне за комфортом проживання мешканців - ідеальне місто. 249 тисяч людей, які тут проживають, це оптимальний варіант. Немає ажіотажу життя, гонитви, стовпотворіння. Коли я приїжджаю до Києва, то втомлююся від перебування у цьому місті. Ти відчуваєш себе тут піщинкою, а Рівне - чисто європейське місто, затишне, охайне, красиве, можна сказати географічний центр Європи. Рівень життя у місті порівняно зі східним регіоном є значно вищий. Середня зарплата у місті на сьогодні становить 1 000 гривень.

- У 2003 році серед мешканців Рівного проводилося соціологічне опитування щодо найбільших проблем, які є в місті. Люди виділили соціальну складову: дороги, медобслуговування, транспорт?

- Почну з останнього. Проблеми з транспортом є, але у 2003 році це була погана забезпеченість транспортом. Сьогодні це питання нормалізації руху. Підприємці відчули смак до цього виду діяльності. Ми маємо перезабезпечення транспортними послугами, рівень їх надання є низьким - постійні порушення правил, графіку руху, блокування руху, корки. Рух центральними вулицями міста у нас дозволено лише міському пасажирському транспорту та таксі. Система штрафів в країні така, що великого впливу на транспортників у нас немає. У мене таке враження, що всі, хто працює у цій сфері, приїхали на заробітки і їх контракт закінчується сьогодні ввечері, тому вони поспішають заробити, і їх не цікавить, що у цьому місті буде далі.

- Як ви  вирішуватимете це питання?

- Проводимо рейди, створено робочі групи, які займаються цим питанням. Співпрацюємо з ДАІ. Нещодавно ми проводили тендер, перевагу надавали тим підприємствам, які мають нові автобуси.

- Щодо стану доріг, медичного обслуговування...

- Якщо порівнювати із 2003 роком, то люди, які приїжджали до нас тоді і зараз, відзначають, що з усієї Західної України у Рівному найкращі дороги. Кожен рік ми вкладаємо у цю галузь значні кошти.

Щодо медичного обслуговування.... Що вам сказати - сумно. У нас медицини взагалі немає, бо те, що називається медициною...Хто довів до такого занепаду, важко судити. Але те, що лікарі перейшли у нас до категорії менеджерів, - це факт. Я вважаю, якщо не хочеш працювати лікарем, не влаштовує ставлення держави - йди з Богом, займайся підприємницькою діяльністю, відкривай свій кабінет. Я думаю, якби третину лікарів на день забрати з посад, нічого б не змінилося.

Ми створили комісію з реформування медицини міста, є певні напрацювання. Перші завдання - у нас є два роддоми, для потреб міста достатньо одного. Є домовленості з областю, що один ми віддамо під їх фінансування і там зроблять перинатальний центр.

Далі будемо переглядати, яку площу займають поліклініки, скільки надають послуг, які послуги. При звіті головних лікарів поліклінік за півріччя наводилися цифри, які показували, що у цих закладах на одному ліжку повинні одночасно перебувати по сім осіб. Потрібно навести елементарний порядок. Наприклад, у нас поліклініка має в розпорядженні дев'ять поверхів, сам заклад займає три, інші приміщення ті ж лікарі, які працюють в поліклініці, використовують як приватні кабінети.

Якщо говорити про фінансування, то за 9 місяців 2007 року на утримання закладів охорони здоров'я надійшло 43 501 тис. грн.

- В Рівному є великий борг населення перед теплопостачальниками, нещодавно міська рада взяла кредит під заставу майна, аби «запустити» тепло?

- Це велика проблема. Борг населення становить більше 20 млн грн. Ми взяли 6 млн грн кредиту під заставу. Я робив аналіз щодо неплатників - найбідніша частина населення, пенсіонери, вони платять справно, а люди середнього класу - ні.

Ми працюємо з людьми, спілкуємося з ними через ЖЕКи. Вони не дають довідки боржникам, це, можливо, підзаконні рішення, але мусимо впливати на людей. Постійно йде реклама на телебаченні, газетах. Це допомагаємо. Відсоток оплати зростає. Якщо би не було цього боргу, у нас не було би проблеми із гарячою водою. Холодна вода у нас йде цілодобово.

- А щодо якості питної води у місті, наскільки відомо, колись у Рівному були із цим проблеми?

- До 2004 року у місті були певні проблеми із якістю питної води. З 2005 року «Рівнеоблводоканал» проводить заходи для покращення ситуації. Було замінено схему знезараження води, проводиться відновлення міських водогонів методом внутрішнього цементування, чистка та промивка резервуарів чистої води.

- Повернімося до проблем із теплопостачанням. У Рівному навесні було знижено тарифи на тепло, на початку сезону ви повернулися до старих?

- Незабаром ми їх переглядатимемо. Навесні цього року, враховуючи політичну ситуацію, зверху була команда знизити тарифи. Добре, що вистачило здорового глузду перед опалювальним сезоном повернутися до тарифів рівня 2006 року. З політичними тарифами лише протягом літа збитковість «Комуненергії» становила 280 тисяч гривень, ці кошти були взяті з бюджету. Якби ми не повернули тарифи до рівня 2006 року, то до кінця цього року  збитковість «Комуненергії» була би 11 мільйонів.

Ми заключаємо договори з реструктуризації заборгованості з тими споживачами, які не мають можливості сплатити весь борг одразу. У січні-жовтні цього року ми заключили 1 242 таких договори на 1 693,6 тис. грн.

- У Рівного і Львова є багато схожих проблем, зокрема, із міським сміттєзвалищем. У Рівному воно також працює понад 50 років і має закриватися...

- Проблема із сміттєзвалищем існує, воно займає 24 га площі. На сьогодні в оренду приватному підприємству передано 2 гектари землі, яке навесні почне будувати сміттєпереробний завод. Ми плануємо впровадити роздільний збір сміття. Вивезенням сміття у Рівному займається п'ять комунальних підприємств, вартість послуг з вивезення є збитковою, таму плануємо незабаром підвищувати тарифи на 35%.

- Ви проводили тендер з визначення інвестора, який будуватиме сміттєпереробний завод?

- Тендеру не було. До нас надійшла заявка лише від одного підприємства і воно  виграло конкурс.

-  ЖКГ - проблема цілої України. Який його стан у Рівному?

- Катастрофа! У нас було проведено реорганізацію ЖЕКів. Тепер їх перепрофілювали в ЖКП. Вийшли нульові підприємства, з нульовим балансом. За пару років знову потрапили у яму. У них є великий борг перед податковою, пенсійним, за вивіз сміття. З чим це пов'язано? Знову ж таки, коли політики починають втручатися в господарську діяльність, це приводить до таких наслідків. У 2005 році була ініціатива щодо збільшення тарифів за комунальні послуги. Чергові вибори не дали можливості цього зробити, бо це би було неправильне політичне рішення. Потім знову подавали на збільшення, але знову - вибори. Якщо на сьогодні економічно обґрунтованими є мінімальні тарифи у 1-1,5 грн і вище, у нас тариф 75 коп. з ліфтом і 50 коп. без ліфта. Незабаром ми переглянемо ці тарифи.

- У Львові мерія виступає за створення об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, чи є у вас такі ініціативи?

- ОСББ - це шлях в нікуди. Бо, коли треба брати кошти з мешканців, то вони чітко працюють, коли мова йде про заборгованість за тепло, вони починають зсилатися на Закони України, що ви маєте забезпечити конституційні права - забезпечити людей теплом. Але ніхто не каже, що магазин має забезпечити людей ковбасою без грошей. На кошти, які збирає ЖКГ, якийсь вплив у нас є, на кошти ОСББ ми не маємо впливу взагалі. Ситуація така, якщо це новий будинок, то там є ОСББ, а на базі старих будинків ніхто не створює таких об'єднань, бо квартплата не перекриває витрати на відновлювальні роботи. Де є ймовірний прибуток - є об'єднання, а де збитки - ні. Може бути так, що весь новий фонд буде розданий, а старий буде експлуатувати ЖЕК.

- Для того, аби місто послідовно розвивалося, воно повинно мати чіткий шлях до розвитку кожної галузі. Чи затверджено у Рівному план розвитку міста?

- 22 листопада 2006  року було затверджено Стратегічний план економічного розвитку міста Рівного. Його розробляли разом з проектом «Економічний розвиток міст» Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID).

- На що робиться основний акцент у цій стратегії?

- Це розвиток малого і середнього бізнесу, залучення інвестицій. Під кожну ціль ми розробили окремі плани дій. Рівне відноситься до одного із найпривабливіших міст для вкладання інвестицій. Я суджу з того, що у нас немає жодної ділянки, жодного проекту, які би ми виносимо на конкурс чи аукціон і не було зацікавлення інвестора, всі проекти реалізуються.

Крім того, у нас розроблено програму соціально-економічного розвитку міста на 2006-2010 роки. Нею передбачено створення умов для проживання наших мешканців в екологічно безпечному, чистому місті, з надійною комунальною структурою.

- Які проекти реалізовуватимете найближчим часом?

- Нещодавно ми зустрічалися із представниками австрійської фірми, які отримали попередні умови з реалізації проекту «Міленіум». Він полягає у тому, що в центральній частині Рівного, це квадрат між вулицями Соборною, Чорновола, Драгоманова, 16-го липня, має зноситися стара частина міста (залишаться три будинки і управління залізниці) і будуватиметься громадсько-культурний центр з офісами, банками, готелями. Це передбачено генпланом, який було затверджено у 2005 році. Ми маємо куди рухатися.

На сесії РМР пройшло рішення про виділення 6 га землі під будівництво спортивно-розважального комплексу. Ця земельна ділянка виноситься на конкурс. Там має бути спортивний центр з глядацькою залою на 2-3 тисячі місць, льодова площадка, яка трансформується у поле для проведення матчів з міні-футболу, баскетболу, басейн з доріжками 25 на 50 метрів, кіноконцертний зал на 1 000 місць, готель, картинг-дром (поле для проведення змагань з картингу). Рівне до сих пір є центром технічних видів спорту, у нас є мототрек. У нас хороша команда зі спідвею. Спідвей - одна із візитівок міста.. У нас проводився Чемпіонат Європи зі спідвею.

- Крім бізнесу, на що ви ще робите ставку у розвитку міста?

-  Розвиток міста ми, зокрема, пов'язуємо зі стадіоном технічних видів спорту. У Польщі проводиться гран-прі Європи з цього виду спорту. Це змагання дає великий поштовх для розвитку. В Польщі змагання проводяться у Бидгошчі та Вроцлаві. Бидгошч таке місто, як Рівне. В момент проведення цих змагань всі готелі в радіусі 40 кілометрів заповнені вщент. Це принаймні 15 тисяч глядачів з Європи. Вони залишають серйозні кошти в місті.

- Для того аби прийняти цих людей, повинна бути створена відповідна інфраструктура...

- Ми працюємо над цим. Не так давно виставили на конкурс дев'ятиповерховий готель, його викупила фірма, яка займається цим бізнесом.

- Повертаючись до економіки. Яким є рівень інвестицій у місто, внутрішніх, іноземних?

- Серйозні інвестиції почали приходити 2-3 роки тому. Ми намагалися представити Рівне на всіх виставках, розповідали про можливості інвестування у місто. Співпрацювали з містами-партнерами - Відіном, Оберфіхтахом, Зволеном, Пйорткувом Трибунальським. Ми маємо ряд переваг, зокрема добре місце розташування: Київ з однієї сторони, Луцьк, Польща - з іншої. У нас було досить потужне виробництво. Крім того, великі кошти, які раніше крутилися у Києві, почали вкладати в регіони.

За січень-вересень 2007 року обсяг прямих інвестицій становив 72,4 млн доларів США. Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення з початку року зріс на 52,9 доларів США і становить 296 доларів США.

- В які галузі прийшло найбільше коштів?

- Житло, будівництво торгівельних закладів. У нас є завод з випуску пінопласту, він найпотужніший за обсягами виробництва в Україні.

- За часів Радянського Союзу Рівне було розвиненим індустріальним містом, яка доля цих підприємств?

- Великі підприємства всесоюзного значення, як тракторний чи радіозавод, завод з виготовлення газорозрядних ламп, завод високовольтної апаратури, працюють, але, звичайно, потуги не такі. Зараз продали з аукціону радіозавод. Власники шукають інвесторів, які винайматимуть ці площі для виробництва.

Загалом у нас налічується 66 активнодіючих промислових підприємств. Найбільше з них - ВАТ «Рівнеазот», де зосереджено 50% промислового виробництва. Вони постачають продукцію у 50 країн світу. Наш ТзОВ «РЗВА-Електрик» є одним з найбільших підприємств в СНД з виготовлення комутаційної та розподільної апаратури, ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» є найпотужнішим підприємством у цій галузі в Україні, НВФ «Продекологія» є лідером з виготовлення магнітних сепараторів та металодетекторів для 28 галузей промисловості України, Росії, Казахстану, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Молдови, Словаків, Киргизстану.

- Ви зазначали, що у вас багато інвестицій надходять у будівництво? Які ціни на житло у Рівному?

- У нас розкуповується житло ще на стадії будівництва. 1 квадратний метр житла у Рівному коштує від 800 до 1 500 тисячі доларів. Люди вкладають кошти у цей ринок. Трикімнатна квартира, яка ще чотири роки тому коштувала 10 тисяч доларів, сьогодні  вартує 100 тисяч доларів.

В 2006 році у Рівному було здано в експлуатацію 38 764,9 квадратних метрів житла, за 9 місяців цього року - 5 578,3. Житла в місті будується достатньо.

- Чи будують у Рівному соціальне житло?

- Умовами конкурсу з продажу ділянок під будівництво житла передбачено мінімальний відсоток на соціальне житло - 3%. З наступного року плануємо підняти відсоток до п'яти. На жаль, в Рівному немає програми розвитку житлового будівництва за рахунок державного фінансування.

- Якою є співпраця з депутатським корпусом і виконавчою владою міста?

- Вибори на місцях мають проводитися за мажоритарною системою. Політики тут ніякої не може бути, вона повинна бути там, в Києві, а на місцях мають бути господарські органи. Економіка в першу чергу. Я переконаний, що 80% людей, які сьогодні є у міській раді, за мажоритарною системою не пройшли б.

-  А як влада Рівного співпрацює з обласною владою. Колись у мера були конфлікти з колишнім головою Рівненської ОДА Василем Червонієм?

- Головою ОДА у нас зараз є нашоукраїнець Віктор Матчук, обласної ради - бютівець Олександр Данильчук, з двома у мене добрі стосунки. Завдяки цьому ми тісно співпрацюємо з областю. Пан Червоній політично відійшов на другий план, на сьогодні якогось впливу на місцеву політику він не має.

-  Чи співпрацює Рівне зі Львовом?

- Ми товаришуємо з секретарем Львівської міської ради Володимиром Квуртом, колишній заступник міського голова Львова з економічних питань Віктор Башук очолює податкову адміністрацію Рівненської області. Ми постійно консультуємося щодо вирішення подібних проблем у Рівному. Це транспорт, теплопостачальні підприємства. Я часто буваю у Львові. Приїздити до цього міста мені подобається, але жити я б в цьому місті не зміг.

Довідка ZAXID.NET

Юрій Торгун - народився 1962 року в Рівному.

У 1984 році закінчив механічний факультет Українського інституту інженерів водного господарства.

Працював інженером-технологом філіалу Ростовського науково-дослідницького інституту технології машинобудування, водієм.

З 2000 року є членом Народного руху України. У 2006 році обраний головою Рівненської міської організації НРУ.

З 2002 року - депутат Рівненської міської ради, голова постійної комісії з питань економічного розвитку, промисловості, інвестицій та підтримки підприємництва.

З травня 2006 року - секретар Рівненської міської ради.

Одружений. Виховує трьох дітей.

P.S.

На жаль, чинний міський голова Рівного Віктор Чайка в останній час має проблеми зі здоров'ям. ZAXID.NET зичить Віктору Анатолійовичу швидкого одужання та тривалої плідної праці.