Кандидат у Львівський апеляційний суд написав у дисертації, що чоловіки можуть виношувати дітей

48-річний суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Андрій Соловйов, який претендує на посаду судді Львівського апеляційного суду, зробив сексистську заяву про жінок та вказав у дисертації, що чоловіки можуть виношувати дітей, посилаючись на статтю в російській газеті 1986 року. Дисертацію суддя захищав у 2005 році в ЛНУ імені Івана Франка.

Під час співбесіди член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Роман Сабодаш запитав, чи доводилось Андрію Соловйову колись ухвалювати рішення в умовах тиску, він відповів, що доводилось і дуже часто. Як приклад він навів скаргу на суддю однієї зі сторін справи у Вищу раду правосуддя. Крім цього, психологічним тиском на себе як на суддю він вважає жіночі сльози.

«Дуже часто в сімейних справах жінки використовують заборонені засоби, наприклад сльози. В дискусіях судових і наукових воно так не дуже схвалюється. Ну якщо ви бачите, що стоїть позов про розірвання шлюбу і жінка починає плакати і казати, яка вона бідна і нещасна, а чоловік навпаки не може собі цього дозволити, то очевидно сторона ставить себе ну чуть-чуть не в рівне становище стосовно свого опонента», – сказав під час засідання ВККС Андрій Соловйов, наголосивши, що вважає це формою психологічного тиску, яка викликає жалість і провокує на гнів і ненависть.

На це твердження члени ВККС відреагували здивуванням, а Роман Сабодаш уточнив, що не пригадує, щоб в Україні забороняли сльози і зазначив, що навряд чи це форма психологічного тиску, очевидно йдеться про форму побудови або тактики ведення захисту. Андрій Соловйов відповів, що в таких випадках він оголошує перерву в засіданні і заспокоює жінку.

Крім цього, свій висновок щодо кандидата на посаду судді Львівського апеляційного суду дала й Громадська рада доброчесності. Її члени звернули увагу, що у 2005 році Андрій Соловйов захистив дисертацію на тему: «Право людини на життя: цивільно-правові аспекти». Керівницею його роботи була професорка кафедри цивільного права та процесу Зорислава Ромовська. У своїй дисертації Андрій Соловйов посилається на статтю у російському виданні «Литературная газета» за 1986 рік, де вказує, що «не слід робити наголос на жінці як на особі, здатній виносити імплантований людський зародок, оскільки дослідження німецьких вчених доводять, що чоловіки також здатні виконувати цю функцію».

Члени ГРД наголошують, що ця стаття, з огляду на місце і час публікації, не може бути перевіреним джерелом із теми імплантації людських зародків. Тому висновок судді можна трактувати як фальсифікацію і загалом неетичне висловлювання, подане як наукове, що підважує засади жіночих прав та репродуктивної поведінки. Також члени Громадської ради знайшли в переліку літератури матеріали, які взагалі не згадуються у тексті дисертації.

Також у висновку Громадської ради доброчесності від 11 грудня вказано, що суддя без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до закриття справи через закінчення термінів давності. Йдеться про справи, що стосуються домашнього насильства, при розгляді яких Андрій Соловйов ухвалив низку рішень про звільнення обвинувачених від відповідальності. Члени ГРД виявили низку справ про нетверезе водіння, в яких суддя неодноразово переносив засідання через неявку обвинувачених. Через це розгляд справи затягувався, що впливало на суворість покарання.

Під час співбесіди Андрій Соловйов розповів, що безперервно навчався, зокрема й у Національній школі суддів України. Члени ГРД виявили, що у ті дати, в які суддя ніби то проходив навчання в Чернівцях у 2019 та 2020 роках, він виносив судові рішення. Аналогічно він ухвалював рішення й перебуваючи у відпустці та відрядженнях. Це ставить під сумнів реальність його участі у розгляді цих справ і підриває довіру як до судді, йдеться у висновку ГРД.

У деклараціях із 2019 по 2024 рік Андрій Соловйов не вказував жодного майна у селищі Ярмолинці, де він працює, ані у власності, ані в оренді. При цьому він декларує як місце проживання Львів. До слова, відстань між Львовом та Ярмолинцями – 262 км, а час доїзду автомобілем становить понад три години. На це суддя відповів, що їздив у Ярмолинці як у відрядження та наймає житло подобово три або чотири рази на тиждень у Хмельницькому.

«Життя на два міста подвоює витрати, а посада судді не передбачає можливості додаткових заробітків. Я можу собі дозволити придбати житло біля місця роботи. Це – моя “мала” батьківщина, я її люблю, однак, не планую там зустріти старість. Економічна доцільність придбання там нерухомості та можливість її подальшого продажу для мене є непереконливою. Маючи право на відпустку, а також вихідні дні, які я там не проводжу, провівши прості арифметичні підрахунки я визначив, що не лише придбання бюджетного житла, а й навіть довгострокова оренда житла є не рентабельною, оскільки, умовно, за 10 місяців на рік я там витрачаю лише 3-4 ночі в тиждень», – пояснив суддя, хоча підтвердити документами оренду житла чи витрати на поїзд зі Львова до Хмельницького він не зміг.

Також у декларації за 2015 рік він вказав 82 тис. доларів заощаджень, при цьому аналіз його доходів за 1999-2015 роки свідчить, що він офіційно міг заробити 103,6 тис. доларів. Тож для накопичення задекларованих заощаджень він мав відкладати щомісяця по 80% заробітків, існуючи на мінімальні гроші. У декларації за 2024 рік він вказав, що брат подарував йому квартиру у Львові 167 м² і гараж вартістю понад 3 млн грн. При цьому, брат судді працює викладачем у Коледжі транспортної інфраструктури Дніпропетровського університету залізничного транспорту імені Лазаряна, тож його офіційної зарплати навряд чи б вистачило на таку покупку. При цьому, Андрій Соловйов стверджує, що не спілкується з братом понад 20 років і не знає, чим він заробляє на життя.

16 грудня члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів оголосили перерву в розгляді питання щодо співбесіди Андрія Соловйова.

Додамо, що він працює суддею Ярмолинецького районного суду з 2012 року. До цього Андрій Соловйов був юристом в корпорації «Карпатбуд». Має звання кандидата юридичних наук.