Єдина вежа, що вціліла від замку у Висічці: історія фортеці XVII ст.

Оборонна фортеця у селі Висічка біля Борщева на Тернопільщині постала у XVII ст. на місці давньоруського городища. Вона витримала не одну облогу, а нині від замку залишились лише руїни одної вежі. Розповідаємо його історію.

Замок у Висічці на карті фон Міга

Поселення відоме з документів щонайменше з 1552 року. Та археологи знаходили тут культурний шар ще княжого періоду. У XVII столітті на місці давньоруського городища над річкою Нічлавою звели замок. Він мав форму чотирикутника, на кожному куті якого здіймалася вежа. Такі фортеці були типовими для прикордонного Поділля, яке століттями стримувало наступи зі сходу.

Замок збудували на горі над річкою Нічлавою (фото з «Мандрівок старим кордоном»)

Архіви згадують турецьке захоплення замку 1672 року. Поляки його відвоювали. А вже через три роки тут стояла залога короля Яна III Собеського.

Вежа з дахом у 1925 році (фото з «Мандрівок старим кордоном»)

У ХІХ столітті фортеця втратила військове значення. У 1820 році власниця маєтку Марія Чарковська-Голейовська перебудувала замок на палац. Новий житловий корпус примикав до південно-західної вежі, а в скелі пагорба були двоповерхові підземелля.

Палац у 1917 році (фото з «Мандрівок старим кордоном»)

На початку ХХ століття пожежа пошкодила будівлю. Кирило Чарковський-Голейовський наказав розібрати частину мурів і в’їзну браму, засипати рови. Історія замку тихо згасала. Та справжній удар завдали дві світові війни: у Першу маєток пограбували, у Другу – остаточно розібрали. Зникли картини, стародруки, меблі, мисливська зброя – предмети розкоші, що колекціонували у кожній шляхетській резиденції.

Неоготичний вівтар каплиці (фото з «Мандрівок старим кордоном»)

Сьогодні про масштаб фортеці нагадує лише одна південно-східна вежа. Вона шестикутна і двоярусна, висотою близько 10 метрів і товщиною мурів 1,6 м. Колись таких веж було чотири. Ще одну 1991 року розібрали через аварійний стан.

Сучасний стан пам’яток (фото з Вікіпедії)

Попри руїну, замок у Висічці має статус пам’ятки національного значення. Поряд збереглася припалацова каплиця 1870 року з неоготичним вівтарем і криптою родини власників. У селі стоїть і давніша святиня – церква святого Миколая (1763).