Жертви цієї війни будуть забуті

Мені не потрібні герої

БлогиВолодимир Гевко , 31 січня 2017 1071 3

Жертви цієї війни будуть забуті. Як забуті мільйони закатруплених на численних світових і не дуже, громадянських і визвольних війнах, локальних конфліктах, повстаннях та революціях.

Безіменні солдати усіх воєн минулого, від первісних конфліктів до першої світової включно - кожен із них був особистістю із мріями та бажаннями і планами.

І що найбільш прикро - імена жертв забуваються одночасно із їх убивцями.

Вони всі стали просто історією, беземоційними скупими рядками у текстах для окремих студентів.

І як би ми не силувались тримати в пам'яті - все безслідно затреться. а пам'ятники стануть просто шматком бетону та металу, на яких будуть пити свої капучини наступні покоління безтурботних підлітків.

Оцей блакитноокий хлопчина, якого репостять - зауважив, що у нас з ним був день народження в один день.

І він не долетів свій черговий круг навколо сонця на цій дурнуватій планеті, бо потрапив у історичну м'ясорубку.

Я дуже сильно проти глорифікації цих людей, бо роблячи з них героїв, ми забираємо від них їх людське.

Вони не народжені для того, щоб бути убитими. Це не є їх сенсом життя. Вони звичайні люди, які теж хотіли ходити по вулицях, пити каву, спати пообіді і дивитись фінал Ліги чемпіонів. І які взяли на себе гігантський непідйомний тягар.

Мене нервує оця героїчна риторика - він помер, але він герой. Це така дурнувата індульгенція, котру живі роздають мертвим через ніяковість, що вони ще живі.

Шкодуйте їх, а не возвеличуйте.

Мені не потрібні герої. А прості живі люди.

Бо мертвий - це вже назавжди.

А живий - трошки-трошки.

Оригінал

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук