«Жирна новина» про президента

Ми, українські телеглядачі, неперебірливі. Нам головне продовжувати втовкмачувати, яка прекрасна американська мрія. Така недосяжна та реальна. Чиста, як сльоза. Ну, просто уявіть собі, як все мило продумано. В них – дім, і той білий. Все не так, як у нас.

Обана, Обама матиме песика. Не простого і не золотого. Живого песика з притулку для покинутих тварин. Я вже собі уявляю, які муки (стерилізацію) має пройти бідний пес, щоб його допустили у сімейство нового бетмена американців. Напевне, все відбуватиметься точно, як у мультфільмі «Корпорація монстрів».

А взагалі - я люблю тварин, а собак особливо. Про них треба дбати. І любити... Поважати настільки, наскільки поважають українські телеканали новообраного президента Штатів.

Будучи на лікарняному, три дні поспіль спостерігала за новинами на наших національних телеканалах. Одного дня три чи то чотири телеканали навперебій інформували мене про нового ймовірного члена сімейства Обам. Пес американського президента, мабуть, може змінити долю українського народу, вказати йому шлях до НАТО. А може, українці - черствий народ, і забули про любов до тварин. Я собі вигадувала сотні пояснень, чому мені, українському телеглядачу, всі увесь день намагались втулити історію про нових друзів - Обаму та його песика. Мені це цікаво, бо ...

Обама - не український президент. Про його котика теж буде сюжет. Його змонтує Ройтерс чи інша компанія, в якої наші телеканали купують сюжети з міжнародними новинами. І всі, як один, відповідальні редактори оберуть цю новину з-поміж інших. Працюючи в журналістиці, розумію, що така новина може піти на ура, розвеселити - не одну ж клоунаду у Верховній Раді чи кримінал на «плюсах» дивитися. Та невже це аж така «жирна новина», як полюбляють казати мої друзі-журналісти, що її ставлять на всіх українських каналах, ще й повторюють декілька разів?

Наступного дня наші телевізійники вирішили «зробити мені приємно», і продовжити телешоу про Обаму. Цього разу в новинах мені розповідали про те, що Обама вже відвідав Білий дім. Про що він дві години говорив з Бушем, нам, українцям, знати не треба. Нічого в чужі справи лізти. Свої ж невирішені залишаються. Проте в сюжеті детально описали, чим у Білому домі зацікавилася дружина Барака. Дві дитячі кімнати найбільше привабили місіс Обаму. Президентське подружжя має двох дочок, тому батьки переймаються, чи затишно дівчатам буде в новому помешканні. Може, вже й для песика кімнатку підібрали. Поруч із дитячими спальнями, щоб їм було веселіше. І щоб не ліз до президента в кабінет, а то ще погризе якийсь документ державної ваги, який України стосуватиметься.

Моя уява «розгулялась», попри те, що всі українські телеканали показали одне й те ж відео. Ми, українські телеглядачі, неперебірливі. Нам головне продовжувати втовкмачувати, яка прекрасна американська мрія. Така недосяжна та реальна. Чиста, як сльоза. Ну, просто уявіть собі, як все мило продумано. В них - дім, і той білий. Все не так, як у нас. І наміри теж - не вижити, а врятувати світ. Тому про все, що робить американський президент, мають знати в найглухішому українському селі (там і так інших розваг нема, окрім телевізора, який без сателітарки не тягне).

А знаєте, що в цій історії найсмішніше? Що ніхто не буде сміятися з нового президента Америки. Він же не збирається наставити перед Білим домом вулики. В нього все благородніше - собака - чотириногий друг двоногого. А з крилатими як порозумітись? Літають по тому вулику, дзижчать, так і хочуть когось вжалити - ну, майже як нардепи в нашому парламенті. Тому з Ющенка й сміються в усіх тих найглухіших українських селах, а до Обами ставляться шанобливо. І навіть якщо у Штатах скоро з'явиться 51-й штат з назвою «Обана, Обама!», ніхто не здивується і не згадає вулицю з п'яти хат в далекому селі на Буковині, яке, до речі, знову може провалитись під землю разом із так званою і вже перейменованою вулицею Ющенка та новими хатками. Думаю, що про новий штат в Америці українські канали навіть робитимуть цілі телепередачі, а не просто віддадуть кілька хвилин у новинах. І все подаватиметься з глибокою повагою, бо все, що американське, заслуговує на те, щоб зняти капелюха і схилити голову. Ніхто навіть не буде кпити, якщо на нових американських грошах з'явиться зображення улюбленого песика Обами. Піарщики це пояснять тим, що Барак любить тварин та дбає про них навіть більше, ніж про себе - адже не своє фото на баксиках видрукував.

Але нам нема чого хвилюватись: про всі праведні кроки Обами заради нашого спасіння та про спотикання нашого українського Мойсея-Ющенка ми дізнаємося з новин на українських телаканалах. У першому випадку - з повагою, у другому - з присмаком сарказму. Бо все, що в них, то - краще.

І не треба Ющенкові на тих американців рівнятися, брати приклади піару - бо що пану можна, то...